приладновувати
ПРИЛАДНО́ВУВАТИ, ПРИЛА́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛАДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
1. Прикріплювати що-небудь до чогось; прилаштовувати (у 1 знач.).
Наташа, схилившись над білявою голівкою ляльки, мовчки приладновувала бантик (А. Дімаров);
Сьогодні Василь Яремчук, .. озброївшись молотком, збиває стару вивіску і приладнує нову (І. Цюпа);
За день дружньої роботи цегляна будка для кіноапаратури була готова. Столяри змайстрували двері й віконце, ковалі приладнали надійні засуви (А. Шиян).
2. Приставляти зручно, надійно що-небудь до чогось.
Канушевич з машиністом приладновує підпорні бруски (Г. Коцюба);
Левко і Марія на самому краю лану закінчували складати копи. Левко укладав останні снопи, приладнував шапку (І. Цюпа);
З саду вийшов з довгою драбиною в руках садівник, він приладнав її до білосніжної колони і вгинаючи щаблі, важко поліз угору (М. Стельмах);
Якась дівчина на ходу приладнала до бункера широкий рукав, і з нього потоком полилося в кузов грузовика зерно (О. Донченко).
3. Встановлювати що-небудь відповідно до потреб використання; прилаштовувати (у 2 знач.).
На землі вже смок приладнували. У діжку ллють воду (А. Головко);
Доктор Драгомирецький приладнував на носі пенсне, короткозоро мружачись до Брилевого палісадника (Ю. Смолич);
Щоб Горобців шкідливих настрашити, Вигадливий Хазяїн взяв Солом'яного Діда приладнав Та ще й з лозиною, неначе хоче бити (Л. Глібов);
Близько вікна Сава вказав Катрі місце. Приладнав мольберт. А далі, готуючи палітру, став навчати молодицю, як їй треба стояти (А. Головко).
4. Пристосовувати що-небудь для чогось.
В стіні комори [попової] невеликий проріз був. Приладнав я з дроту ключку і почав тягати паски для своїх хлопців (М. Стельмах);
Осел прислів'я нагадав. А я до байки приладнав: Нехай не забувають люди, Що дурень всюди дурнем буде (Л. Глібов).
5. Готувати що-небудь відповідно до певних потреб.
Довелося чекати, поки приладнають судно, здорове, нове судно турецьке, привезене з Царгорода (М. Коцюбинський);
Кіра попрохала його прийти приладнати на зиму велосипед, він не міг їй відмовити (О. Копиленко).
Значення в інших словниках
- приладновувати — приладно́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приладновувати — і приладнувати, -ую, -уєш, недок., приладнати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Прикріплювати що-небудь до чогось; прилаштовувати (у 1 знач.). 2》 Приставляти зручно, надійно що-небудь до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приладновувати — ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ (ПРИКРІПЛЯ́ТИ) до чого (міцно, надійно приєднувати що-небудь до чогось), ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (ЗАКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИЛАШТОВУВАТИ, ПРИЛАДНОВУВАТИ (ПРИЛА́ДНУВАТИ), ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПРИПИНА́ТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ... Словник синонімів української мови
- приладновувати — ПРИЛАДНО́ВУВАТИ і ПРИЛА́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛАДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Прикріплювати що-небудь до чогось; прилаштовувати (у 1 знач.). Наташа, схилившись над білявою голівкою ляльки, мовчки приладновувала бантик (Дім. Словник української мови в 11 томах
- приладновувати — Приладно́вувати, -вую, -єш сов. в. приладна́ти, -на́ю, -єш, гл. Прилаживать, приладить. Словник української мови Грінченка