приладновувати
ПРИЛАДНО́ВУВАТИ і ПРИЛА́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛАДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Прикріплювати що-небудь до чогось; прилаштовувати (у 1 знач.).
Наташа, схилившись над білявою голівкою ляльки, мовчки приладновувала бантик (Дім., Ідол, 1961, 202);
Сьогодні Василь Яремчук, ..озброївшись молотком, збиває стару вивіску і приладнує нову (Цюпа, Назустріч.., 1958, 131);
За день дружньої роботи цегляна будка для кіноапаратури була готова. Столяри змайстрували двері й віконце, ковалі приладнали надійні засуви (Шиян, Баланда, 1957, 218).
2. Приставляти зручно, надійно що-небудь до чогось.
Канушевич з машиністом приладновує підпорні бруски (Коцюба, Нові береги, 1959, 181);
Левко і Марія на самому краю лану закінчували складати копи. Левко укладав останні снопи, приладнував шапку (Цюпа, Назустріч.., 1958, 78);
З саду вийшов з довгою драбиною в руках садівник, він приладнав її до білосніжної колони і вгинаючи щаблі, важко поліз угору (Стельмах, І, 1962 397);
Якась дівчина на ходу приладнала до бункера широкий рукав, і з нього потоком полилося в кузов грузовика зерно (Донч, V, 1957, 140).
3. Встановлювати що-небудь відповідно до потреб використання; прилаштовувати (у 2 знач.).
На землі вже смок приладнували. У діжку ллють воду (Головко, І, 1957, 348);
Доктор Драгомирецький приладнував на носі пенсне, короткозоро мружачись до Брилевого палісадника (Смолич, Мир.., 1958, 22);
Щоб Горобців шкідливих настрашити, Вигадливий Хазяїн взяв Солом’яного Діда приладнав Та ще й з лозиною, неначе хоче бити (Гл., Вибр., 1951, 141);
Близько вікна Сава вказав Катрі місце. Приладнав мольберт. А далі, готуючи палітру, став навчати молодицю, як їй треба стояти (Головко, II, 1957, 197).
4. Пристосовувати що-небудь для чогось.
В стіні комори [попової] невеликий проріз був. Приладнав я з дроту ключку і почав тягати паски для своїх хлопців (Стельмах, II, 1962, 326);
Осел прислів’я нагадав. А я до байки приладнав: Нехай не забувають люди, Що дурень всюди дурнем буде (Гл., Вибр., 1951, 137).
5. Готувати що-небудь відповідно до певних потреб.
Довелося чекати, поки приладнають судно, здорове, нове судно турецьке, привезене з Царгорода (Коцюб., III, 1956, 156);
Кіра попрохала його прийти приладнати на зиму велосипед, він не міг їй відмовити (Коп., Десятикласники, 1938, 5).
Значення в інших словниках
- приладновувати — приладно́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приладновувати — і приладнувати, -ую, -уєш, недок., приладнати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Прикріплювати що-небудь до чогось; прилаштовувати (у 1 знач.). 2》 Приставляти зручно, надійно що-небудь до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приладновувати — ПРИЛАДНО́ВУВАТИ, ПРИЛА́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛАДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Прикріплювати що-небудь до чогось; прилаштовувати (у 1 знач.). Наташа, схилившись над білявою голівкою ляльки, мовчки приладновувала бантик (А. Словник української мови у 20 томах
- приладновувати — ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ (ПРИКРІПЛЯ́ТИ) до чого (міцно, надійно приєднувати що-небудь до чогось), ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (ЗАКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИЛАШТОВУВАТИ, ПРИЛАДНОВУВАТИ (ПРИЛА́ДНУВАТИ), ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПРИПИНА́ТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ... Словник синонімів української мови
- приладновувати — Приладно́вувати, -вую, -єш сов. в. приладна́ти, -на́ю, -єш, гл. Прилаживать, приладить. Словник української мови Грінченка