1. Словник української мови у 20 томах

прилипливий

ПРИЛИ́ПЛИВИЙ, а, е.

1. Який має здатність прилипати.

2. перен., розм. Який має здатність передаватися іншому, інфекційний (про хворобу).

Першим лікувальним закладом у Києві для цивільного населення слід вважати госпіталь для “прилипливих хвороб”, збудований за спеціальним рескриптом Катерини II в 1787 році (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прилипливий — прили́пливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прилипливий — див. нав'язливий Словник синонімів Вусика
  3. прилипливий — -а, -е. 1》 Який має здатність прилипати. 2》 перен., розм. Який має здатність передаватися іншому, інфекційний (про хворобу). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прилипливий — ПРИЛИ́ПЛИВИЙ, а, е. 1. Який має здатність прилипати. 2. перен., розм. Який має здатність передаватися іншому, інфекційний (про хворобу). Словник української мови в 11 томах