прилучання
ПРИЛУЧА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. прилуча́ти.
Для індивідуальної свідомості реальним є факт існування зафіксованої в матеріальних умовах буття духовної культури людського роду, усередені якої (та завдяки прилучанню до якої) індивід “пробуджується” до того, щоб бути Суб'єктом та усвідомлювати себе як такого (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прилучання — прилуча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- прилучання — -я, с. Дія за знач. прилучати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прилучання — ПРИЛУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. прилуча́ти. Словник української мови в 11 томах