прилучати

ПРИЛУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИЛУЧИ́ТИ, лучу́, лу́чиш, док., кого, що.

1. Додавати що-небудь до чогось, прикладаючи; долучати.

Фотографії своєї не прилучаю до цього письма, бо на разі такої не маю (О. Кобилянська);

Брошуру [М. Драгоманова] роздали всім членам конгресу і прилучили до протоколу (М. Олійник);

Гриць написав Сашкові невеличку записку про шкільні новини і просив Степаниху прилучити її до листа, якого вона посилатиме синові (С. Добровольський);

// Приєднувати що-небудь до чогось, об'єднувати з чимсь.

Сьогодні Гловацькому довелося чути, як люди прилучають до свого всеохоплюючого поняття праці дивні речі (С. Журахович);

Його ласкавила рідня З коліном Гленнальвона, І думка нишком осіня Трон прилучить до трона (П. Грабовський);

// Використовувати що-небудь, додаючи до чогось.

Старицький в романі [“Останні орли”] послідовно й вміло прилучає матеріали українського фольклору (з наук. літ.).

2. Приймати кого-небудь до свого гурту, до складу якогось товариства, об'єднання і т. ін.

Ти ж, о єдина, що глибоко болем троянським болієш... Нас до господи й до царства свого прилучаєш! (М. Зеров);

[Сестра Мархва:] Ще кобзар сюди прибився. І його вони до себе прилучили, щоб була своя музика (Панас Мирний);

// За певними ознаками зараховувати, вважати належним кого-небудь до якогось класу, якоїсь групи, категорії людей.

Закон про сословні права усім ясує, що козаки прилучаються до хрестян [селян] .. От через це і не слід їх прилучати до разночинців [різночинців] (Панас Мирний);

Він [агроном] милувався дівчиною, і вже в думці прилучав її до свого активу (Д. Бедзик).

3. Заохочувати, спонукати кого-небудь до участі в чомусь.

Прилучати учнів до праці на підприємствах;

// Сприяти участі кого-небудь у чомусь.

До футболу мене прилучив тато (з публіц. літ.);

// Призначати кого-небудь для участі в чомусь.

До нічної варти прилучили козака, що вчора заробив потиличника (Я. Качура).

4. Давати можливість пізнавати що-небудь; переймати.

Хіба не йому – культпрацівникові – часто-густо належить честь першовідкривача, котрий прилучає трудову людину до краси мистецтва, музики, літератури (Я. Гримайло);

Натомість він закликав виховуватив дитині наперед високі моральні принципи, спостережливість і вдумливість, а лише потім прилучати до науки (з наук. літ.).

5. рідко. Те саме, що прикрі́плювати 1.

В високій горниці моїй, Годинник ржавий і старий, За дверми виснеш ти. Наш дід, Назад тому багато літ, Тебе в цім місці прилучив, Щоб ти годину нам лічив (Я. Щоголів).

6. тільки док., рідко. З'явитися на додаток до чого-небудь.

Одна біда не наскучить, доки друга не прилучить (прислів'я).