прилягання
ПРИЛЯГА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. приляга́ти 2 і стан за знач. приляга́ти 4, 5.
Стійкість мінералокерамічного різця багато в чому залежить від щільності прилягання пластинки до державки (з наук. літ.).
2. лінгв. Вид підрядного зв'язку, коли головне слово (або граматична основа речення) не вимагає від залежного слова певних граматичних форм.
Приляганням називається такий зв'язок між словами в реченні, при якому залежне слово зв'язується з основним тільки за змістом, а закінченнями зв'язок не виражається (з навч. літ.);
Поєднані зв'язком прилягання члени речення звичайно передають обставинні відношеня (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прилягання — приляга́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- прилягання — [приел'аган':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- прилягання — -я, с. 1》 Дія за знач. прилягати 2) і стан за знач. прилягати 4), 5). 2》 грам.Вид синтаксичного зв'язку слів у реченні, який полягає в граматичній залежності незмінних слів від яких-небудь слів речення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прилягання — Приляга́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прилягання — ПРИЛЯГА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. приляга́ти 2 і стан за знач. приляга́ти 4, 5. Стійкість мінералокерамічного різця багато в чому залежить від щільності прилягання пластинки до державки (Різальні інстр.., 1959, 84). 2. грам. Словник української мови в 11 томах