1. Словник української мови у 20 томах

прима

ПРИ́МА, и, ж.

1. спец. Перший ступінь гами, а також основний тон тризвука.

2. спец. Інтервал у межах одного ступеня звукоряду.

3. спец. Провідна партія, що виконується на одному з інструментів в інструментальному ансамблі;

// Особа, що виконує провідну партію в ансамблі, а також інструмент, на якому вона виконується.

За два роки було виготовлено сорок п'ять бандур: бандури прима, альт, альт харківського типу, бас та контрабас (з наук. літ.);

Творча практика капели бандуристів довела, що бандура пікколо не виправдала себе. Її регістр по тембру і силі звуку успішно замінює високий регістр бандури прими (з наук. літ.).

4. театр. Те саме, що примадо́нна.

Ярославі трохи навіть полещує становище, в якім вона опинилась. Все, що тут затівається, – це ж, власне, заради неї, ну, принаймні вона тут у ролі прими, чи що... (О. Гончар);

У Національній музичній академії України відбувся літературно-музичний вечір, присвячений пам'яті видатної співачки Соломії Крушельницької .. Про творчість знаменитої оперної прими написано книги, наукові монографії, мистецтвознавчі есе (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прима — при́ма іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. прима — -и, ж. 1》 спец. Перший ступінь гами, а також основний тон тризвука. 2》 спец. Інтервал у межах одного ступеня звукоряду. 3》 Основний тон акорду. 4》 Назва різновиду окремих інструментів (напр. домра-прима). 5》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прима — Перша Словник чужослів Павло Штепа
  4. прима — (лат. prima — перша) — 1. Інтервал, утворений двома звуками одного ступеня. Позначається цифрою 1. Чиста П. — інтервал, який не має тонового значення; збільшена П. (напр., до — до-дієз) дорівнює півтону. 2. Перший ступінь від того, що заданий. Словник-довідник музичних термінів
  5. прима — (англ. prima) – перший примірник переказного векселя (тратти). Економічний словник
  6. прима — при́ма (від лат. prima – перша) 1. Інтервал між звуками одного й того самого ступеня. 2. Основний тон акорду. 3. Провідна партія ансамблю (напр., перша скрипка). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. прима — При́ма, -ми; при́ми, прим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. прима — ПРИ́МА, и, ж. 1. спец. Перший ступінь гами, а також основний тон тризвука. 2. спец. Інтервал у межах одного ступеня звукоряду. 3. спец. Словник української мови в 11 томах