прима
при́ма
-и, ж.
1》 спец. Перший ступінь гами, а також основний тон тризвука.
2》 спец. Інтервал у межах одного ступеня звукоряду.
3》 Основний тон акорду.
4》 Назва різновиду окремих інструментів (напр. домра-прима).
5》 спец. Провідна партія, що виконується на одному з інструментів в інструментальному ансамблі.
|| Особа, що виконує провідну партію в ансамблі, а також інструмент, на якому вона виконується.
6》 театр. Те саме, що примадонна.
7》 фін. Перший екземпляр переказного векселя.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прима — при́ма іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- прима — Перша Словник чужослів Павло Штепа
- прима — (лат. prima — перша) — 1. Інтервал, утворений двома звуками одного ступеня. Позначається цифрою 1. Чиста П. — інтервал, який не має тонового значення; збільшена П. (напр., до — до-дієз) дорівнює півтону. 2. Перший ступінь від того, що заданий. Словник-довідник музичних термінів
- прима — ПРИ́МА, и, ж. 1. спец. Перший ступінь гами, а також основний тон тризвука. 2. спец. Інтервал у межах одного ступеня звукоряду. 3. спец. Словник української мови у 20 томах
- прима — (англ. prima) – перший примірник переказного векселя (тратти). Економічний словник
- прима — при́ма (від лат. prima – перша) 1. Інтервал між звуками одного й того самого ступеня. 2. Основний тон акорду. 3. Провідна партія ансамблю (напр., перша скрипка). Словник іншомовних слів Мельничука
- прима — При́ма, -ми; при́ми, прим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прима — ПРИ́МА, и, ж. 1. спец. Перший ступінь гами, а також основний тон тризвука. 2. спец. Інтервал у межах одного ступеня звукоряду. 3. спец. Словник української мови в 11 томах