примазуватися

ПРИМА́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИМА́ЗАТИСЯ, а́жуся, а́жешся, док.

1. Намазуючи собі волосся, пригладжувати.

2. перен., розм. Влаштовуватися біля кого-, чого-небудь.

– Якщо, не дай Бог, поїзд від'їде без нього, він примажеться до автоколони і дожене нас на автомобілі (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

3. перен., розм. Пристосовувати свої вчинки, поведінку, діяльність до певних вимог з якоюсь метою.

– Вони говорять, що Едіт Гартман примазується до росіян і зрадила Німеччину (В. Собко);

Зараз ваш брат їсть солодко і гарно одягається, кудись примазавшись (В. Еллан-Блакитний);

// Піддобрюватися до кого-небудь з метою добитися чогось.

– Піди-бо, Якимцю! я тебе прошу! – примазувалась Зося (І. Нечуй-Левицький).

4. перен., розм. Видавати себе за співавтора чужої праці.

[Ігнатьєв:] Примазуватись до свого винаходу я нікому не дозволю! (В. Собко).

◇ (1) Прима́затися до сла́ви чиєї – безпідставно користуватися чиєюсь славою.

[Горлов:] Командуючий зробить, вони зразу до його слави й примазуються (О. Корнійчук);

– До чужої слави примазатись хочеш? (Ю. Збанацький).