1. Словник української мови у 20 томах

примайструвати

ПРИМАЙСТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.

1. Прилаштувати що-небудь до чогось.

В двоколці зламалося колесо. Не встигли радисти примайструвати його, як звідкись збоку, з села, вискочила кінна розвідка Турка (Ю. Яновський).

2. розм. Пристосувати що-небудь для використання.

Одне грало на сопілці, друге примайструвало цимбали з порожніх пляшок, третє розжилося на справжню скрипку (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примайструвати — примайструва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. примайструвати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Прилаштувати що-небудь до чогось. 2》 розм. Пристосувати що-небудь для використання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. примайструвати — ПРИЛАШТО́ВУВАТИ (приєднуючи що-небудь до чогось, встановлюючи десь, відповідним чином, робити придатним для нормального користування), ПРИЛА́ДНУВАТИ (ПРИЛАДНО́ВУВАТИ), ПРИПАСО́ВУВАТИ, ПРИМО́ЩУВАТИ, ПІДГАНЯ́ТИ, ПРИЛА́ДЖУВАТИ розм., ПРИСТОСО́ВУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. примайструвати — ПРИМАЙСТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Прилаштувати що-небудь до чогось. В двоколці зламалося колесо. Не встигли радисти примайструвати його, як звідкись збоку, з села, вискочила кінна розвідка Турка (Ю. Янов., IV, 1959, 80). 2. розм.. Словник української мови в 11 томах
  5. примайструвати — Примайструва́ти, -ру́ю, -єш гл. Примастерить, придѣлать. Словник української мови Грінченка