применшувати
ПРИМЕ́НШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМЕ́НШИТИ, шу, шиш, док., що.
1. Видавати меншою, ніж є насправді, кількість чого-небудь, занижувати які-небудь дані.
– Ось тут [живе] дід Онисим, якому й досі вісімдесят шість років, – засміявся [Хведько], дивуючись, для чого дідові треба применшувати літа (М. Стельмах);
// Створювати чим-небудь враження меншого, ніж є насправді (про розміри, об'єм чого-небудь).
2. Видавати що-небудь за менш значне, ніж воно є насправді.
Письменник [Ю. Смолич] не применшує труднощів і небезпеки, що траплялись на шляху підпільників, малює численні епізоди жорстоких поразок і невдач (з навч. літ.);
Якщо шановний читач побачить, що я через людську слабкість применшив свої недоліки і пороки і виставив себе у світлі більш яскравому й ефектному, ніж дозволяє звичайна скромність, то це, мабуть, так і є (О. Довженко);
Ряд російських істориків .. бажаючи применшити значення участі козацьких військ у Конотопській битві 1659 р., пишуть, що головна роль у перемозі союзників над росіянами належить татарам (з наук. літ.);
// Сприймати менш значним що-небудь, недооцінювати щось.
– Ти проти силосу? – з підозрою глянув на промовця Сашко. – Навпаки, – заперечив Мамайчук, – я навіть у дитинстві не применшував значення для нас дрібно посіченої зеленої маси... (О. Гончар);
Він навчав не применшувати, а використовувати цінні результати наукових досліджень в зарубіжних країнах (з наук. літ.).
3. Послаблювати силу вияву чого-небудь.
Не применшуй люті-гніву, доки кат Заступає зорі-дива (П. Усенко);
Мати гадає, що ця новина прикро вразила його, і своєю скрадливою відповіддю хоче применшити її гостроту... (Я. Гримайло);
// у сполуч. зі сл. хода. Іти повільніше.
“Видно, свекруха розходилася. Ніяково й заходити”, – думає Христя, применшуючи ходи (Панас Мирний);
Раптом з-за кущів просто під ноги їм вивалилася на доріжку людина .. Від несподіванки Леся не применшила ходи і наступила на нерухому постать (А. Хижняк).
4. Знижувати значення, роль чого-небудь якимись діями.
Однак колишній краківський кардинал Кароль Войтила, швидше за все, прагне відвідати Москву зовсім не через бажання применшити православ'я (з газ.).
Значення в інших словниках
- применшувати — (робити щось меншим) зменшувати, занижувати, принижувати. Словник синонімів Полюги
- применшувати — приме́ншувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- применшувати — (число) скорочувати, втинати; (значення) недо|о|цінювати, легковажити що; (гостроту) послаблювати, згладжувати; (ролю) понижувати; (ходу) сповільняти; (цифри) занижувати. Словник синонімів Караванського
- применшувати — -ую, -уєш, недок., применшити, -шу, -шиш, док., перех. 1》 Видавати меншою, ніж є насправді, кількість чого-небудь, занижувати які-небудь дані. || Створювати чим-небудь враження меншого, ніж є насправді (про розміри, об'єм чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
- применшувати — ПОСЛА́БЛЮВАТИ (ПОСЛАБЛЯ́ТИ рідше) (спричинятися до меншого, слабшого прояву якогось явища, процесу, якості, почуття тощо), ОСЛА́БЛЮВАТИ (ОСЛАБЛЯ́ТИ рідше), ЗМЕ́НШУВАТИ, ПРИМЕ́НШУВАТИ, ПОЛЕ́ГШУВАТИ, ПОМ'Я́КШУВАТИ, М'ЯКШИ́ТИ, ПРИТУПЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ПЛЮВАТИ)... Словник синонімів української мови
- применшувати — Приме́ншувати, -шую, -шуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- применшувати — ПРИМЕ́НШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМЕ́НШИТИ, шу, шиш, док., перех. 1. Видавати меншою, ніж є насправді, кількість чого-небудь, занижувати які-небудь дані. Словник української мови в 11 томах
- применшувати — Применшувати, -шую, -єш гл. = применшати. Ніяково і заходити, думає Христя, применшуючи ходи. Мир. Пов. II. 94. Словник української мови Грінченка