применшувати

ПРИМЕ́НШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМЕ́НШИТИ, шу, шиш, док., перех.

1. Видавати меншою, ніж є насправді, кількість чого-небудь, занижувати які-небудь дані.

— Ось тут [живе] дід Онисим, якому й досі вісімдесят шість років, — засміявся [Хведько], дивуючись, для чого дідові треба применшувати літа (Стельмах, Правда.., 1961, 24);

Пп. фабриканти самі довели, що вони применшують число страйкарів (Ленін, 23, 1972, 191);

// Створювати чим-небудь враження меншого, ніж є насправді (про розміри, об’єм чого-небудь).

2. Видавати що-небудь за менш значне, ніж воно є насправді.

Не можна применшувати роль правдивого зображення в радянській літературі дум, мрій, поривань людей (Рад. літ-во, 3, 1962, 8);

Письменник [Ю. Смолич] не применшує труднощів і небезпеки, що траплялись на шляху підпільників, малює численні епізоди жорстоких поразок і невдач (Іст. укр. літ., II, 1956, 468);

Якщо шановний читач побачить, що я через людську слабкість применшив свої недоліки і пороки і виставив себе у світлі більш яскравому й ефектному, ніж дозволяє звичайна скромність, то це, мабуть, так і є (Довж., І, 1958, 27);

Як не можна затулити долонею сонце, так неможливо применшити всесвітньо-історичний подвиг радянського народу і його армії (Рад. Укр., 23. 11 1968, 3);

// Сприймати менш значним що-небудь, недооцінювати щось.

— Ти проти силосу? — з підозрою глянув на промовця Сашко. — Навпаки, — заперечив Мамайчук, — я навіть у дитинстві не применшував значення для нас дрібно посіченої зеленої маси… (Гончар, Тронка, 1963, 114);

Він навчав не применшувати, а використовувати цінні результати наукових досліджень в зарубіжних країнах (Мікр. ж., XXII, 2, 1960, 5).

3. Послаблювати силу вияву чого-небудь.

Не применшуй люті-гніву, доки кат Заступає зорі-дива (Ус., Вибр., 1948, 249);

Мати гадає, що ця новина прикро вразила його, і своєю скрадливою відповіддю хоче применшити її гостроту… (Грим., Незакінч. роман, 1962, 99);

// у сполуч. із сл. хода. Іти повільніше.

«Видно, свекруха розходилася. Ніяково й заходити», — думає Христя, применшуючи ходи (Мирний, III, 1954, 115);

Раптом з-за кущів просто під ноги їм вивалилася на доріжку людина.. Від несподіванки Леся не применшила ходи і наступила на нерухому постать (Хижняк, Невгамовна, 1961, 44).

4. Знижувати значення, роль чого-небудь якимись діями.

Він [В. І. Ленін] рішуче боровся проти всяких спроб применшити або ослабити керівну роль партії в системі радянської держави (Біогр. Леніна, 1955, 281);

— Вирішувати за вас — це значить відбирати ваші права, применшувати роль комітету комсомолу (Руд., Вітер.., 1958, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. применшувати — (робити щось меншим) зменшувати, занижувати, принижувати. Словник синонімів Полюги
  2. применшувати — приме́ншувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. применшувати — (число) скорочувати, втинати; (значення) недо|о|цінювати, легковажити що; (гостроту) послаблювати, згладжувати; (ролю) понижувати; (ходу) сповільняти; (цифри) занижувати. Словник синонімів Караванського
  4. применшувати — -ую, -уєш, недок., применшити, -шу, -шиш, док., перех. 1》 Видавати меншою, ніж є насправді, кількість чого-небудь, занижувати які-небудь дані. || Створювати чим-небудь враження меншого, ніж є насправді (про розміри, об'єм чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. применшувати — ПРИМЕ́НШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМЕ́НШИТИ, шу, шиш, док., що. 1. Видавати меншою, ніж є насправді, кількість чого-небудь, занижувати які-небудь дані. Словник української мови у 20 томах
  6. применшувати — ПОСЛА́БЛЮВАТИ (ПОСЛАБЛЯ́ТИ рідше) (спричинятися до меншого, слабшого прояву якогось явища, процесу, якості, почуття тощо), ОСЛА́БЛЮВАТИ (ОСЛАБЛЯ́ТИ рідше), ЗМЕ́НШУВАТИ, ПРИМЕ́НШУВАТИ, ПОЛЕ́ГШУВАТИ, ПОМ'Я́КШУВАТИ, М'ЯКШИ́ТИ, ПРИТУПЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ПЛЮВАТИ)... Словник синонімів української мови
  7. применшувати — Приме́ншувати, -шую, -шуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. применшувати — Применшувати, -шую, -єш гл. = применшати. Ніяково і заходити, думає Христя, применшуючи ходи. Мир. Пов. II. 94. Словник української мови Грінченка