примиренність
ПРИМИРЕ́ННІСТЬ, ності, ж.
Стан за знач. примире́нний.
Не було вже в ньому весняного тріпотіння минулих років. Кохання згасло: є тільки примиренність і скорботна туга за молодістю й минулим (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- примиренність — примире́нність іменник жіночого роду від: примире́нний Орфографічний словник української мови
- примиренність — [приемиерен':іс'т'] -н:ос'т'і, ор. н':іс'т'у (від примиренний) Орфоепічний словник української мови
- примиренність — -ності, ж. Стан за знач. примиренний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- примиренність — ПРИМИРЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. примире́нний. Не було вже в ньому весняного тріпотіння минулих років. Кохання згасло: є тільки примиренність і скорботна туга за молодістю й минулим (Тулуб, Людолови, II, 1957, 569). Словник української мови в 11 томах