1. Словник української мови у 20 томах

примова

ПРИМО́ВА, и, ж., заст., етн.

Замовляння (у 2 знач.).

Чутка була, вмів [ворожбит] замовляти стріли і кров. Але примова того лікаря показалася пустою (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примова — примова (35) — замовлення; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. примова — примо́ва іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. примова — див. приказка Словник синонімів Вусика
  4. примова — -и, ж., етн. Замовляння (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. примова — ЗАКЛИНА́ННЯ (за народними уявленнями — слова, що мають магічну силу), ЗАМОВЛЯ́ННЯ, ПРИМОВЛЯ́ННЯ, ЗАКЛЯ́ТТЯ, НАГОВІ́Р, ЗАКЛИ́Н заст., ПРИГОВІ́Р заст., ПРИМО́ВА заст. Виголосивши свої заклинання, Василина взяла дійницю і присіла до корови, щоб подоїти (С. Словник синонімів української мови
  6. примова — Примо́ва, -ви; -мо́ви, -мо́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. примова — ПРИМО́ВА, и, ж., заст., етн. Замовляння (у 2 знач.). Чутка була, вмів [ворожбит] замовляти стріли і кров. Але примова того лікаря показалася пустою (Фр., VI, 1951, 35). Словник української мови в 11 томах
  8. примова — Примо́ва, -ви ж. Заговоръ (знахарскій). Словник української мови Грінченка