примножувач
ПРИМНО́ЖУВАЧ, а, ч., книжн.
Той, хто примножує, збагачує що-небудь.
Письменник П. Панч є глибоким знавцем української народно-поетичної творчості, невтомним примножувачем багатств рідної мови (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- примножувач — примно́жувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- примножувач — -а, ч., книжн. Той, хто примножує, збагачує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- примножувач — ПРИМНО́ЖУВАЧ, а, ч., книжн. Той, хто примножує, збагачує що-небудь. Не для красного слова мовиться: народ — творець історії. Він є таким насправді — в силу свого історичного покликання, свого буття... Словник української мови в 11 томах