примножувач

Значення в інших словниках

1. примножувач — примно́жувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. примножувач — ПРИМНО́ЖУВАЧ, а, ч., книжн. Той, хто примножує, збагачує що-небудь. Письменник П. Панч є глибоким знавцем української народно-поетичної творчості, невтомним примножувачем багатств рідної мови (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
3. примножувач — ПРИМНО́ЖУВАЧ, а, ч., книжн. Той, хто примножує, збагачує що-небудь. Не для красного слова мовиться: народ — творець історії. Він є таким насправді — в силу свого історичного покликання, свого буття... Словник української мови в 11 томах