1. Орфографічний словник української мови

примножувач

примно́жувач

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примножувач — -а, ч., книжн. Той, хто примножує, збагачує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. примножувач — ПРИМНО́ЖУВАЧ, а, ч., книжн. Той, хто примножує, збагачує що-небудь. Письменник П. Панч є глибоким знавцем української народно-поетичної творчості, невтомним примножувачем багатств рідної мови (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. примножувач — ПРИМНО́ЖУВАЧ, а, ч., книжн. Той, хто примножує, збагачує що-небудь. Не для красного слова мовиться: народ — творець історії. Він є таким насправді — в силу свого історичного покликання, свого буття... Словник української мови в 11 томах