1. Словник української мови у 20 томах

примовляння

ПРИМОВЛЯ́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. примовля́ти.

2. етн., рідко. Те саме, що замовля́ння 2.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примовляння — примовля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. примовляння — див. приказка Словник синонімів Вусика
  3. примовляння — -я, с. 1》 Дія за знач. примовляти. 2》 етн., рідко. Те саме, що замовляння 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. примовляння — ЗАКЛИНА́ННЯ (за народними уявленнями — слова, що мають магічну силу), ЗАМОВЛЯ́ННЯ, ПРИМОВЛЯ́ННЯ, ЗАКЛЯ́ТТЯ, НАГОВІ́Р, ЗАКЛИ́Н заст., ПРИГОВІ́Р заст., ПРИМО́ВА заст. Виголосивши свої заклинання, Василина взяла дійницю і присіла до корови, щоб подоїти (С. Словник синонімів української мови
  5. примовляння — ПРИМОВЛЯ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. примовля́ти. 2. етн., рідко. Те саме, що замовля́ння 2. Словник української мови в 11 томах
  6. примовляння — Примовляння, -ня с. 1) = приказування. 2) = примова. Гол. IV. 539. Грин. II. 317. Словник української мови Грінченка