примощуватися

ПРИМО́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИМОСТИ́ТИСЯ, ощу́ся, о́стишся, док., розм.

1. Займати місце, стаючи, сідаючи, лягаючи і т. ін.

Алі виймав свою зурну, .. примощувався під кав'ярнею .. і розмовляв з рідним краєм (М. Коцюбинський);

Мармура сідає на лавку і дивиться у вікно наперед паровоза, а Іван примощується біля нього (С. Чорнобривець);

Молодиці сиділи на призьбі .. Зінька пішла до їх і примостилася на камені, котрий лежав біля самісінького порога (І. Нечуй-Левицький);

В садку на зеленій гілці примостився голосний соловей і щирим співом своїм вабив до себе свою коханку (Л. Яновська);

// Влаштовуватися на чому-небудь якимсь способом, перев. вигідно.

Балабуха підвів гордо голову, закинув ногу на ногу, обперся ліктем об стіл і примостився в академічній позі (І. Нечуй-Левицький);

// Займати якесь приміщення.

Там, у тій каплиці, примостилася полкова музика, і її зичний поклик та голосні заводи розходилися по всьому садку (Панас Мирний).

2. Збираючись виконувати що-небудь, відповідно прилаштовуватися.

Надіває [Храпко] окуляри, бере перо, папір, примощується писати (Панас Мирний);

Антон знайшов сокиру і біля порога примостився стругати дерев'яні кілочки, щоб ними скріпити метр (С. Чорнобривець);

// Починати робити що-небудь; заходитися.

Удруге знов примощується мати Чайченка добрить: “а моторний, а розумний, а славний” (Марко Вовчок).

3. до кого – чого. Приєднуватися до якогось товариства.

Товстий крамар і гнилозубий чоловік .. примостилися до гурту (Панас Мирний);

// до кого, розм. Зав'язувати близькі стосунки з ким-небудь.

[Д е м' я н:] Побий мене Бог, правда! Я, брат, і сам хотів до неї примоститься, та як почув, що тебе любить, охота одпала (І. Карпенко-Карий).

4. Влаштовуватися жити, працювати де-небудь.

Нігде мені примоститься з дитиною (Ганна Барвінок).

5. тільки док. Бути розташованим біля чого-небудь, десь.

Колісник, узявши Наташу за руку, повів її через увесь вокзал у ті таємні хатні закапелки, котрі примостилися обік його (Панас Мирний);

Хутір Вишневий – двадцять п'ять хат – примостився в голому степу кілометрів за п'ятнадцять від Троянівки (Григорій Тютюнник);

Попід горою примостилася піч для обпалювання, а збоку – довга повітка для сушки й схову сирцю й готової цегли (О. Десняк);

Сміх виколихує на обличчі Люби химерні ямочки, що примостились не на щоках, а нижче куточків уст (М. Стельмах).