примчати
ПРИМЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., розм.
1. кого – що. Швидко привести, принести або привезти кого-, що-небудь.
Примчали з казанок сивухи, Ентелл її разком дмухнув (І. Котляревський);
Коли вам діда треба, він [Михайло] зараз побіжить і приведе старого.., а коли вам треба сестрички Меласі, він примчить Меласю-сестричку (Марко Вовчок);
Килигей розпорядився негайно доставити Дьяконова сюди. В той же день двоє Килигейових хлопців .. тачанкою примчали офіцера разом з старим Оленчуком із Строганівки просто на позицію (О. Гончар);
// безос.
[Маруся (тривожно):] Василь! От і примчало його на сей час! Господи! підкріпи мене! (Панас Мирний).
2. Швидко прийти, прибігти, приїхати куди-небудь.
Примчав карний загін, і почалась розправа над селянами (Л. Юхвід);
Величезними стрибками примчала зайчиха (О. Копиленко);
Віталій приїхав, примчав мотоциклом уже надвечір, при заході сонця, і, заставши все чабанство ще за роботою, пішов просто до Тоні, всміхаючись їй (О. Гончар);
// Швидко прибути куди-небудь (про засоби пересування).
Катер примчав і на ньому капітан Дорошенко та знайомі хлопці з полігона з своїми жартиками... (О. Гончар);
// Повіяти раптово (про сильний вітер).
Скинув каску солдат і стояв, і стояв, І примчали до гір із Вітчизни вітри (М. Нагнибіда).
Значення в інших словниках
- примчати — примча́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- примчати — [приемчатие] -чу, -чиш, -чиемо, -чиете; нак. -чи, -ч'іт' Орфоепічний словник української мови
- примчати — -чу, -чиш, док., розм. 1》 перех. Швидко привести, принести або привезти кого-, що-небудь. || безос. 2》 неперех. Швидко прийти, прибігти, приїхати куди-небудь. || Швидко прибути куди-небудь (про засоби пересування). || Повіяти раптово (про сильний вітер). Великий тлумачний словник сучасної мови
- примчати — I. ПРИБУ́ТИ (прийти, приїхати тощо кудись, до когось, з якоїсь нагоди, для виконання чогось і т. ін.), ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідко), ПРИВІ́ЯТИСЯ розм., ПРИМАНДРУВА́ТИ розм., ПРИЧИМЧИКУВА́ТИ розм., ПРИБИ́ТИСЯ розм., ПРИТАСКА́ТИСЯ розм., ПРИЧВАЛА́ТИ фам. Словник синонімів української мови
- примчати — ПРИМЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., розм. 1. перех. Швидко привести, принести або привезти кого-, що-небудь. Примчали з казанок сивухи, Ентелл її разком дмухнув (Котл., І, 1952, 94); Коли вам діда треба, він [Михайло] зараз побіжить і приведе старого.. Словник української мови в 11 томах
- примчати — Примча́ти, мчу́, -чи́ш гл. Примчать. Примчали з казанок сивухи. Котл. Ен. Дідько і попа примчав. КС. 1882. X. 33. Словник української мови Грінченка