1. Словник української мови у 20 томах

примчатися

ПРИМЧА́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., розм.

Те саме, що примча́ти 2.

Примчавсь Данило .. “Не втечеш! – крикнув, – не втечеш!” (Марко Вовчок);

Гриць прийшов до Давида Маркевича сам. Власне, не прийшов, а примчався (Ю. Шовкопляс);

// Швидко настати (про час).

Примчались літа вогнисті (Я. Шпорта).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примчатися — примча́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. примчатися — -чуся, -чишся, док., розм. Те саме, що примчати 2). || Швидко наступити (про час). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. примчатися — I. ПРИБУ́ТИ (прийти, приїхати тощо кудись, до когось, з якоїсь нагоди, для виконання чогось і т. ін.), ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідко), ПРИВІ́ЯТИСЯ розм., ПРИМАНДРУВА́ТИ розм., ПРИЧИМЧИКУВА́ТИ розм., ПРИБИ́ТИСЯ розм., ПРИТАСКА́ТИСЯ розм., ПРИЧВАЛА́ТИ фам. Словник синонімів української мови
  4. примчатися — ПРИМЧА́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., розм. Те саме, що примча́ти 2, Примчавсь Данило.. «Не втечеш! — крикнув, — не втечеш!» (Вовчок, І, 1955, 101); Гриць прийшов до Давида Маркевича сам. Власне, не прийшов, а примчався (Шовк. Словник української мови в 11 томах
  5. примчатися — Примчатися, мчу́ся, -чишся гл. Примчаться. Словник української мови Грінченка