принадливо
ПРИНА́ДЛИВО.
Присл. до прина́дливий.
Тілько Стрий не то шумить, не то журчить принадливо, котячи по камінню свої кришталеві води (І. Франко);
Її ніжні, як льон, білі кучерики принадливо в'юнилися навколо голови (А. Хижняк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- принадливо — прина́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- принадливо — рідко. Присл. до принадливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- принадливо — ПРИНА́ДЛИВО, рідко. Присл. до прина́дливий. Тілько Стрий не то шумить, не то журчить принадливо, котячи по камінню свої кришталеві води (Фр., III, 1950, 8); Її ніжні, як льон, білі кучерики принадливо в’юнилися навколо голови (Хижняк, Тамара, 1959, 210). Словник української мови в 11 томах