1. Словник української мови у 20 томах

принадливий

ПРИНА́ДЛИВИЙ, а, е.

Те саме, що прина́дний.

Тихо стоїть ліс. Спокійна і принадлива його глибінь (О. Кобилянська);

Ти [Україна] бач яка! В вінках, у рожах, І пахнеш ситником у рань. Така принадлива, хороша (Л. Забашта).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. принадливий — прина́дливий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. принадливий — Привабливий, вабливий, заманливий, знадливий, СПОКУСЛИВИЙ; (- силу) притягальний; (цвіт) гарний; (світ) цікавий; (запах) приємний. Словник синонімів Караванського
  3. принадливий — -а, -е, рідко. Те саме, що принадний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. принадливий — ПРИВА́БЛИВИЙ (який притягає до себе, викликає захоплення своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом тощо), ПРИВА́БНИЙ рідше, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ПОВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ рідше, МАНЛИ́ВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ... Словник синонімів української мови
  5. принадливий — ПРИНА́ДЛИВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що прина́дний. Тихо стоїть ліс. Спокійна і принадлива його глибінь (Коб., III, 1956, 449); Ти [Україна] бач яка! В вінках, у рожах, І пахнеш ситником у рань. Така принадлива, хороша (Забашта, Квіт.., 1960, 9). Словник української мови в 11 томах