1. Словник української мови в 11 томах

принадливий

ПРИНА́ДЛИВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що прина́дний.

Тихо стоїть ліс. Спокійна і принадлива його глибінь (Коб., III, 1956, 449);

Ти [Україна] бач яка! В вінках, у рожах, І пахнеш ситником у рань. Така принадлива, хороша (Забашта, Квіт.., 1960, 9).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. принадливий — прина́дливий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. принадливий — Привабливий, вабливий, заманливий, знадливий, СПОКУСЛИВИЙ; (- силу) притягальний; (цвіт) гарний; (світ) цікавий; (запах) приємний. Словник синонімів Караванського
  3. принадливий — -а, -е, рідко. Те саме, що принадний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. принадливий — ПРИНА́ДЛИВИЙ, а, е. Те саме, що прина́дний. Тихо стоїть ліс. Спокійна і принадлива його глибінь (О. Кобилянська); Ти [Україна] бач яка! В вінках, у рожах, І пахнеш ситником у рань. Така принадлива, хороша (Л. Забашта). Словник української мови у 20 томах
  5. принадливий — ПРИВА́БЛИВИЙ (який притягає до себе, викликає захоплення своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом тощо), ПРИВА́БНИЙ рідше, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ПОВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ рідше, МАНЛИ́ВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ... Словник синонімів української мови