принда

ПРИ́НДА, и, ж., розм.

1. Те саме, що пиха́.

2. Примхи, вередування.

3. Пихата, чванлива людина.

Але най [хай] знають принди з блискучими ґудзиками, що не кожний перед ними нижче пояса гнеться, не кожного страх проймає перед карабіном... (І. Нижник).

4. Вередлива, примхлива людина.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. принда — при́нда іменник жіночого або чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. принда — Чванство, пиха; примха; (хто) ВЕРЕДУН, с. ГОРДУН, ЧВАНЬКО. Словник синонімів Караванського
  3. принда — -и. 1》 ж. Пиха, бундючність. 2》 ч. і ж., діал. Пихата, бундючна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. принда — ЗАРОЗУМІ́ЛІСТЬ (надмірно висока думка про себе — і в зв'язку з цим зневажливе ставлення до інших), ГО́РДОЩІ мн., ГОРДОВИ́ТІСТЬ, ГО́РДІСТЬ, БУНДЮ́ЧНІСТЬ підсил., ПИХА́ підсил., ПИХА́ТІСТЬ підсил., ЧВА́НСТВО підсил., ЧВАНЛИ́ВІСТЬ підсил., ГОРДИ́НЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. принда — Принда, -ди ж. 1) Спесь, чванство. 2) об. Спесивый, чванный человѣкъ. Лохв. у. 3) Капризы. 4) об. Капризный человѣкъ. Лохв. у. Словник української мови Грінченка