1. Словник української мови у 20 томах

принатурюватися

ПРИНАТУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИНАТУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., кого, заст.

Призвичаюватися.

До кожного принатурюватися треба (К. Гордієнко);

Світло крізь отвір угорі тьмяною смугою падало до льоху і ледве освітлювало середину. Але зір незабаром принатурився, і я помітив навколо стін кілька великих і малих барил (Олесь Досвітній);

А ось сусіди: чи вони уміли робити землю? все було чужі роблять, а далі потроху принатурились, то й сами почали робити (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. принатурюватися — принату́рюватися дієслово недоконаного виду призвичаюватися діал. Орфографічний словник української мови
  2. принатурюватися — -ююся, -юєшся, недок., принатуритися, -рюся, -ришся, док., діал. Призвичаюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. принатурюватися — див. приспособлятися Словник чужослів Павло Штепа
  4. принатурюватися — ЗВИ́КНУТИ до кого-чого і з інфін. (повністю пристосуватися до кого-, чого-небудь, вважати щось звичайним, звичним), ЗВИ́КТИ, ЗВИ́КНУТИСЯ з ким, рідше до кого-чого, ЗВИ́КТИСЯ з ким-чим, рідше до кого-чого, ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯ до кого-чого і без додатка... Словник синонімів української мови
  5. принатурюватися — Принату́рюватися, -ту́рююся, -ту́рюєшся до чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. принатурюватися — ПРИНАТУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИНАТУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., діал. Призвичаюватися. До кожного принатурюватися треба (Горд., Чужу ниву.., 1939, 67); Світло крізь отвір угорі тьмяною смугою падало до льоху і ледве освітлювало середину. Словник української мови в 11 томах