приносити
ПРИНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, недок., ПРИНЕСТИ́, су́, се́ш, док., кого, що.
1. Несучи кого-, що-небудь, доставляти кудись.
До мене приносять лампу і прохають на чай (М. Коцюбинський);
Іноді і сам [Андріяка] падав замертво, оглушений шворнем, так що приносили його потім старій Андріячисі в рядні (О. Гончар);
Орел йому [стрільцеві] й каже: – Принеси мене до своєї хати та годуй мене м'ясом доти, поки в мене крила повідростають (з казки);
Мати – як мати: їх [пташат] гріє й годує; Рада віддати їм все: То комара їм чи мушку готує, То черв'ячка принесе (Я. Щоголів);
* Образно. [Дівчинка:] На двобій ти з лютим Змієм Мусиш, лицарю, піти. Все ти матимеш, що схочеш, Зробить Князь для тебе все, А вона тобі в дарунок Власне серце принесе... (О. Олесь);
// також без дод. Своїми внесками збільшувати розміри майна, прибутків.
Дочки не принесуть, а й що є, то рознесуть (Панас Мирний);
Дружина в придане принесла йому не гроші, а десятини (М. Стельмах);
// Приходити з якимсь повідомленням.
Бабі Зіньці страх як хотілось сказати Романові, що вона принесла добру звістку про Соломію, хотілось втішити засмученого хлопця (І. Нечуй-Левицький);
// Доставляти інформацію (про засоби зв'язку).
В'язання вже випорсало їм [бабам] з рук, але вони теж нетерпляче очікували, що ж сьогодні принесе радіо з фронту (Яків Баш).
2. Силою свого руху доносити що-небудь (про вітер, течію).
Ріки і струмки, які впадають в озеро, приносять з собою багато піску, глини, мулу (з навч. літ.);
Тільки ти примірився скривитися, .. а свіжий вітрець і хто його зна звідки принесе гайові пахощі – наче скаже: не кривись (Марко Вовчок);
Налетів дужий порив вітру, мало не зірвав з осокорів могутніх крон, приніс звідкілясь клубок густої пилюки (Ю. Збанацький);
// Силою свого руху спричиняти певні фізичні явища (про вітер, течію).
Погода тут файна [гарна]. Хоч часами вітер приносить дощі (М. Коцюбинський);
Мабуть, цей холодний вітер незабаром принесе на поля сніг (М. Чабанівський);
// безос., перен., фам. Приходити, приїжджати куди-небудь нежданим або небажаним.
Мене по волі і неволі Носило всюди. Принесло На старість ледве і додому (Т. Шевченко);
В кутку, укрившись брезентовим плащем, спав Тетеря. “Принесло його на мою голову. Орися тепер побоїться вийти до озера”, – роздумував Тимко (Григорій Тютюнник).
3. Приходячи, мати на собі, з собою що-небудь.
В складках своєї одежі приносив запах полів, мов старозавітний Ісав (М. Коцюбинський);
Левко пройшовся по хаті, зупинився перед жердкою, з якої звисала голубенька спідничка, до неї причепилась надламана стеблина лугового дзвіночка. Видно, аж з лугу принесла його Христина (Панас Мирний);
– Гляди з собою казармених не принеси. Жінка моя за блощиць і тебе, і мене з світу зжене (З. Тулуб);
* Образно. В небі ластівка мріє далека, що на крилах весну принесла (В. Сосюра);
// Приходячи, приїжджаючи, бути під впливом вражень, мати якесь почуття, настрій і т. ін.
Вечорами приходила з сусідньої дачі кучерява курсистка, заслана звідкись. Вона приносила на обличчі казковий, не з сього світу захват, а під пахвою книжку (М. Коцюбинський);
Які ж враження від своїх далеких подорожей приніс П. Дорошко? (А. Малишко);
Краще вже в затінку постояти, краще знову принести додому нерозхлюпану тривогу і ні перед ким не розкриватися з нею (М. Стельмах).
4. Своєю появою, присутністю змінювати стан чого-небудь, викликати певний настрій, почуття і т. ін. у когось.
Розлад у Сніжковій сім'ї все глибше пускав своє коріння .. Свавільна дочка завжди приносила свари (К. Гордієнко);
– Ох, голово ти моя мила! – каже Сомко. – Ти і в темницю приніс мені утіху! Тепер мені легше буде за правду страждати (П. Куліш);
З одруженням нічого, власне, не змінилося в побуті Івана Івановича, тільки, звісно, дружина принесла в домівку жіночу охайність (М. Рильський);
// Спричиняти своїми діями кому-небудь щось (горе, щастя, радість і т. ін.).
Що день божий Радості приносить Своїй матері щасливій Дочка уродлива (Т. Шевченко);
– Як собі не суди мене, а я не відступлюся від тебе. От і думай, що хочеш і як хочеш! Не заставляй мене і комусь і собі принести горе! – пригинаючись швидко вийшов [парубок] з хати (М. Стельмах);
// Своїми діями, діяльністю здобувати що-небудь для когось, чогось.
– Я піду куди треба, я впаду навколішки, я виблагаю і принесу вам землю! (М. Коцюбинський);
Як переможець приніс він [еллін] знаття нам про те, що можливе, Що неможливе в природі, про розуму межі останні (М. Зеров);
// Своєю діяльністю збагачувати зміст, склад чого-небудь.
– Я марила, а життя пливло мимо мене, і я нічого йому не давала, нічого не приносила (Г. Хоткевич);
Богдан-Ігор Антонич приніс у нашу літературу неймовірний естетизм думки і художньої форми (з газ.).
5. Створювати наслідок своєї дії, впливу (про що-небудь).
Розпутне життя в молодості приносить хворобу на стариї [старі] кості (Номис);
Сон приніс капітану силу й бадьорість (Ю. Збанацький);
Останні парламентські засідання не принесли заспокоєння нашому політикумові (з газ.);
// Давати результати свого росту, розвитку.
Як дерево, що не приносить плоду, А тільки кида на родючих тінь, Висмоктує з-під їх коріння воду, Ще й пнеться понад них у височінь – Так ти живеш (Д. Павличко);
Основою економічної сили боярства було, як уже згадувалось, велике землеволодіння, котре приносило значні доходи з сільського господарства завдяки родючості землі (з наук. літ.);
// Давати якийсь результат (про чиюсь дію, діяльність).
Спостереження вчених приносили все нові й нові докази правильності системи Коперника (з наук.-попул. літ.);
Не спали голодні й холодні, котрим денний заробіток не приніс ні шматка хліба – загасити голодну згагу (Панас Мирний).
6. розм. Народжувати дитину.
– Куди, молодице, зібралася? – гукає через пліт з сусідського подвір'я Василина Величко, дебела, важкотіла жінка, яка, проклинаючи свою долю, мало не щороку приносить Миронові дітей (М. Стельмах);
Вона мало не щороку приносила йому то сина, то дочку... (С. Чорнобривець);
Капітан зманив у нас дівку, Оксану. Так вона утекла від нього і принесла сього хлопчика (Г. Квітка-Основ'яненко).
7. З'являтися разом з настанням якогось часу.
В життю, мов на шляху, лиць сотні стрічаєш, .. Зирнеш, заговориш і стиснеш за руку – Найближча хвилина приносить розлуку (І. Франко);
Кожний день приносив Софії нові несподіванки й тривоги (А. Шиян);
[Василь:] Тепер ним [лицарством] нічого не вдієш. Інші часи настали – інші заміри принесли (Панас Мирний);
Ранок приніс тривожну несподіванку: вороги уже попереду (В. Козаченко).
Віддава́ти (прино́сити) / відда́ти (принести́) в же́ртву див. віддава́ти.
○ (1) Прино́сити / принести́ в дар – дарувати.
Нехай той день оживить в пам'яті людській Ваші [І. О. Білоусова] заслуги як поета, що ніжно і любовно приніс в дар братньому народові велике слово українського генія – Т. Шевченка (М. Коцюбинський);
Твоє кохання Приносить в дар І юнь, і радість, І співу чар (В. Стус).
◇ Біда́ (скру́та, на́па́сть і т. ін.) принесла́ див. біда́1;
Бог (Госпо́дь) несе́ / прині́с див. Бог;
Кла́сти (нести́, прино́сити, склада́ти і т. ін.) / покла́сти (принести́, скла́сти і т. ін.) на ві́вта́р (на олта́р) див. кла́сти;
Лиха́ годи́на несе́ / занесла́ (принесла́, приволокла́ і т. ін.) див. годи́на¹;
Лихи́й несе́ / прині́с (поні́с) див. лихи́й¹;
Ли́хо несе́ / принесло́ див. ли́хо¹;
(2) Принести́ в пелені́ (у припо́лі) кого, несхв. – народити позашлюбну дитину.
Багачі своїми поглумками проходу не давали: – Дождалась? Ждала мати червінців таврійських, а дочка натомість байстря в пелені принесла! (О. Гончар);
Офіцерик потім кудись завіявся.., а бідна попівна принесла оцього студента в приполі (Ю. Збанацький);
(3) Принести́ в припо́лі – народити дитину без офіційного шлюбу.
Офіцерик потім кудись завіявся.., а бідна попівна принесла оцього студента в приполі (Ю. Збанацький);
(4) Принести́ пови́нну – визнати свою вину, провину.
Вони, наче кам'яні, стояли похилившись. Здавалося, повинну у великій провинності принесли вони з собою (Панас Мирний);
(5) Прино́сити / принести́ ща́стя кому – робити щасливим кого-небудь.
– Я тебе радуватиму, я щастя і тобі принесу (Г. Квітка-Основ'яненко);
Невже так було треба тих грошей? Дали вони спокій, принесли щастя, веселість, здоров'я? (М. Коцюбинський);
Соро́ка на хвості́ (на крилі́) принесла́ див. соро́ка;
Чорт (ді́дько, нечи́стий, лихи́й і т. ін.) несе́ (но́сить) / поні́с (прині́с, розноси́в) <�Нечи́ста (вра́жа) си́ла несе́ (но́сить) / понесла́ (принесла́, розноси́ла)> <�Чорти́ несу́ть / прине́сли́ (зневажл. притаска́ли)> див. чорт;
(6) Чорти́ прине́сли (д) див. чорт.
Значення в інших словниках
- приносити — коли слід уживати дієслово носити? Це слово передає зміст “узявши когось, щось, переміщати, доставляти кудись”, “надягати на себе, мати на собі або при собі”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- приносити — прино́сити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приносити — (до хати) вносити, заносити; (радість) давати, дарувати; (докази) приставляти, припроваджувати; (дитину) приводити, народжувати; (прикрощі) завдавати чого. Словник синонімів Караванського
- приносити — див. нести Словник синонімів Вусика
- приносити — -ошу, -осиш, недок., принести, -су, -сеш, док., перех. 1》 Несучи кого-, що-небудь, доставляти кудись. || також без додатка. || Приходити з якимсь повідомленням. || Доставляти інформацію (про засоби зв'язку). Приносити в дар. Приносити в жертву. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приносити — Холярники (пани), що приносять у гори розпусту та деморалізацію. Жителі гір про панів-розпусників. Приповідки або українсько-народня філософія
- приносити — прино́сити (склада́ти) / принести́ (скла́сти) на ві́вта́р (на олта́р) чого, чий, що, уроч. Віддавати, не шкодуючи, найдорожче в ім’я великої мети, суспільних ідеалів тощо. Фразеологічний словник української мови
- приносити — ДОНО́СИТИ що (перев. про вітер — робити щось чутним, відчутним), НЕСТИ́, НАНО́СИТИ, ПРИНО́СИТИ, ВІ́ЯТИ чим, НАВІВА́ТИ (НАВІ́ЮВАТИ). — Док.: донести́, нанести́, принести́, пові́яти, наві́яти. Словник синонімів української мови
- приносити — Прино́сити, -но́шу, -но́сиш, прино́сь, прино́сьмо, прино́сьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- приносити — ПРИНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, недок., ПРИНЕСТИ́, су́, се́ш, док., перех. 1. Несучи кого-, що-небудь, доставляти кудись. До мене приносять лампу і прохають на чай (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- приносити — Прино́сити, -шу, -сиш сов. в. принести, -несу, -сеш, гл. Приносить; принесть. А я меду принесу на закуску. Рудч. Ск. І. 24. Принеси мій голосочок милої до хати. Мет. 11. Відкіля се тебе принесло? Откуда ты явился? І принесло його! И нужно было явиться! Дівчинонько, приніс тебе дідько. Мет. 28. Словник української мови Грінченка