приносити

ПРИНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, недок., ПРИНЕСТИ́, су́, се́ш, док., перех.

1. Несучи кого-, що-небудь, доставляти кудись.

До мене приносять лампу і прохають на чай (Коцюб., І, 1955, 261);

Іноді і сам [Андріяка] падав замертво, оглушений шворнем, так що приносили його потім старій Андріячисі в рядні (Гончар, Таврія, 1952, 17);

Орел йому [стрільцеві] й каже: — Принеси мене до своєї хати та годуй мене м’ясом доти, поки в мене крила повідростають (Укр.. казки, 1951, 213);

Мати — як мати: їх [пташат] гріє й годує; Рада віддати їм все: То комара їм чи мушку готує, То черв’ячка принесе (Щог., Поезії, 1958, 299);

*Образно. [Дівчинка:] На двобій ти з лютим Змієм Мусиш, лицарю, піти. Все ти матимеш, що схочеш, Зробить Князь для тебе все, А вона тобі в дарунок Власне серце принесе… (Олесь, Вибр., 1958, 468);

// також без додатка. Своїми внесками збільшувати розміри майна, прибутків.

Дочки не принесуть, а й що є, то рознесуть (Мирний, І, 1949, 207);

Дружина в придане принесла йому не гроші, а десятини (Стельмах, II, 1962, 92);

// Приходити з якимсь повідомленням.

— Двійки став приносити [Павлуша] (Головко, II, 1957, 374);

Бабі Зіньці страх як хотілось сказати Романові, що вона принесла добру звістку про Соломію, хотілось втішити засмученого хлопця (Н.-Лев., VI, 1966, 329);

// Доставляти інформацію (про засоби зв’язку).

Що не день, то все тривожніш ставало на слободі. Недобрі вісті приносили газети з Далекого Сходу, з війни (Головко, II, 1957, 217);

В’язання вже випорсало їм [бабам] з рук, але вони теж нетерпляче очікували, що ж сьогодні принесе радіо з фронту (Баш. На.. дорозі, 1967, 200).

Прино́сити (принести́) в дар див. дар.

Прино́сити (принести́) в же́ртву:

а) (у сполуч. із сл. себе) гинути, страждати заради когось, чогось.

Радянські воїни, не вагаючись, приносили себе в жертву заради перемоги над озвірілими расистами, заради торжества більшовицької правди (Панч, В дорозі, 1959, 243);

б) (що) добровільно відмовлятися від чого-небудь, утрачати щось заради чогось іншого.

Перед велінням бога безпорадний. Закоханий у панцир свій і спис, Енеїв син у жертву їм приніс Свою любов і серце Аріадни (Зеров, Вибр., 1966, 77);

Прино́сити (принести́) же́ртву див. же́ртва;

Соро́ка на хвості́ принесла́ див. соро́ка.

2. Силою свого руху доносити що-небудь (про вітер, течію).

Ріки і струмки, які впадають в озеро, приносять з собою багато піску, глини, мулу (Фіз. геогр., 5, 1956, 53);

Тільки ти примірився скривитися, ..а свіжий вітрець і хто його зна звідки принесе гайові пахощі — наче скаже: не кривись (Вовчок, VI, 1956, 277);

Налетів дужий порив вітру, мало не зірвав з осокорів могутніх крон, приніс звідкілясь клубок густої пилюки (Збан., Курил. о-ви, 1963, 66);

// Силою свого руху спричиняти певні фізичні явища (про вітер, течію).

Погода тут файна. Хоч часами вітер приносить дощі (Коцюб., III, 1956, 406);

Мабуть, цей холодний вітер незабаром принесе на поля сніг (Чаб., Балкан. весна, 1960, 51);

Північно-Атлантична течія [Гольфстрім] називається теплою течією. Вона приносить до берегів Європи тепло (Фіз. гоогр., 5, 1956, 58);

// безос. , перен., фам. Приходити, приїжджати куди-небудь нежданим або небажаним.

Мене по волі і неволі Носило всюди. Принесло На старість ледве і додому (Шевч., II, 1953, 205);

В кутку, укрившись брезентовим плащем, спав Тетеря. «Принесло його на мою голову. Орися тепер побоїться вийти до озера», — роздумував Тимко (Тют., Вир, 1964, 18).

Біда́ (скру́та і т. ін.) принесла́ — біда (скрута і т. ін.) є причиною приходу, приїзду кого-небудь кудись.

— Що ж вас принесло: чи сідельце, чи весло? — Біда принесла, — коротко промовив нахмурений Левченко (Стельмах, Хліб… 1959, 459);

Бог (госпо́дь) прині́с кого — прийшов, приїхав хто-небудь.

— Чого тебе господь приніс, брате? — Задумав собі та й поїхав (Вовчок, І, 1955, 19);

— А вставай, панотче, — бог гостя приніс! — крикнула вона (Н.-Лев., III, 1956, 21);

Ді́дько (нечи́стий, чорт і т. ін.) прині́с; Лиха́ годи́на принесла́ кого — прийшов, приїхав хто-небудь (несхвальне).

Хтось стукає в сінешні двері. Кого це дідько приніс?.. (Руд., Остання шабля, 1959, 43);

«І приніс нечистий оцю циганку! Вона забере в мене всі корови, гуси й індики», — подумала Терлецька (Н.-Лев., III, 1956, 55);

[Кирило (набік):] От лиха година принесла цього попенка! (Мирний, V, 1955, 144);

Яки́м ві́тром принесло́? — уживається для вираження здивування з приводу несподіваного прибуття кого-небудь.

Розчиняються двері будиночка. — Здрастуйте, товариші! — Здрастуй, товаришу! Доброго здоров’я! — Яким вітром принесло? (Довж., І, 1958, 136).

3. Приходячи, мати на собі, з собою що-небудь.

В складках своєї одежі приносив запах полів, мов старозавітний Ісав (Коцюб., II, 1955, 228);

Левко пройшовся по хаті, зупинився перед жердкою, з якої звисала голубенька спідничка, до неї причепилась надламана стеблина лугового дзвіночка. Видно, аж з лугу принесла його Христина (Мирний, І, 1954, 547);

— Гляди з собою казармених не принеси. Жінка моя за блощиць і тебе, і мене з світу зжене (Тулуб, В степу.., 1964, 140);

*Образно. В небі ластівка мріє далека, що на крилах весну принесла (Сос., II, 1958, 59);

// Приходячи, приїжджаючи, бути під впливом вражень, мати якесь почуття, настрій і т. ін.

Вечорами приходила з сусідньої дачі кучерява курсистка, заслана звідкись. Вона приносила на обличчі казковий, не з сього світу захват, а під пахвою книжку (Коцюб., II, 1955, 219);

Які ж враження від своїх далеких подорожей приніс П. Дорошко? (Мал., Думки.., 1959, 39);

Краще вже в затінку постояти, краще знову принести додому нерозхлюпану тривогу і ні перед ким не розкриватися з нею (Стельмах, І, 1962, 260).

4. Своєю появою, присутністю змінювати стан чого-небудь, викликати певний настрій, почуття і т. ін. у когось.

Розлад у Сніжковій сім’ї все глибше пускав своє коріння.. Свавільна дочка завжди приносила свари (Горд., II, 1959, 211);

— Ох, голово ти моя мила! — каже Сомко. — Ти і в темницю приніс мені утіху! Тепер мені легше буде за правду страждати (П. Куліш, Вибр., 1969, 190);

З одруженням нічого, власне, не змінилося в побуті Івана Івановича, тільки, звісно, дружина принесла в домівку жіночу охайність (Рильський, Веч. розмови, 1964, 25);

// Спричиняти своїми діями кому-небудь щось (горе, щастя, радість і т. ін.).

Що день божий Радості приносить Своїй матері щасливій Дочка уродлива (Шевч., II, 1953, 13);

— Як собі не суди мене, а я не відступлюся від тебе. От і думай, що хочеш і як хочеш! Не заставляй мене і комусь і собі принести горе! — пригинаючись швидко вийшов [парубок] з хати (Стельмах, І, 1962, 551);

// Своїми діями, діяльністю здобувати що-небудь для когось, чогось.

— Я піду куди треба, я впаду навколішки, я виблагаю і принесу вам землю! (Коцюб., І, 1955, 114);

Як переможець приніс він [еллін | знаття нам про те, що можливе, Що неможливе в природі, про розуму межі останні (Зеров, Вибр., 1966, 125);

// Своєю діяльністю збагачувати зміст, склад чого-небудь.

— Я марила, а життя пливло мимо мене, і я нічого йому не давала, нічого не приносила (Хотк., II, 1966, 174);

В українську радянську поезію Бажан приніс глибоку, відточену культуру художньої думки (Вітч., 10, 1964, 149).

5. Створювати наслідок своєї дії, впливу (про що-небудь).

Розпутне життя в молодості приносить хворобу на стариї [старі] кості (Номис, 1864, № 8786);

Великі зміни приносить у колгоспне виробництво, у побут колгоспників використання електроенергі (Колг. Укр., 4, 1956, 2);

Сон приніс капітану силу й бадьорість (Збан., Між.. людьми, 1955, 38);

Великі спустошення спричинили морози в садовому господарстві середньої Росії. Чимало шкоди завдали вони й Мічурінському саду. Але якими б значними не були втрати, мороз приніс Мічуріну й свої відкриття (Довж., , І, 1958, 473);

// Давати результати свого росту, розвитку.

Як дерево, що не приносить плоду, А тільки кида на родючих тінь, Висмоктує з-під їх коріння воду, Ще й пнеться понад них у височінь — Так ти живеш (Павл., Бистрина, 1959, 229);

Кожна галузь колгоспного виробництва важлива і повинна всебічно розвиватися й приносити прибуток (Рад. Укр., 21.II 1951, 2);

// Давати якийсь результат (про чиюсь дію, діяльність).

Спостереження вчених приносили все нові й нові докази правильності системи Коперніка (Наука.., 1, 1959, 47);

Не спали голодні й холодні, котрим денний заробіток не приніс ні шматка хліба — загасити голодну згагу (Мирний, І, 1954, 330).

6. розм. Народжувати дитину.

— Куди, молодице, зібралася? — гукає через пліт з сусідського подвір’я Василина Величко, дебела, важкотіла жінка, яка, проклинаючи свою долю, мало не щороку приносить Миронові дітей (Стельмах, І, 1962, 221);

Вона мало не щороку приносила йому то сина, то дочку… (Чорн., Визвол. земля, 1950, 11);

Капітан зманив у нас дівку, Оксану. Так вона утекла від нього і принесла сього хлопчика (Кв.-Осн. ІІ, 1956, 468).

7. З’являтися разом з настанням якогось часу.

В життю, мов на шляху, лиць сотні стрічаєш, ..Зирнеш, заговориш і стиснеш за руку — Найближча хвилина приносить розлуку (Фр., X, 1954, 55);

Кожний день приносив Софії нові несподіванки й тривоги (Шиян, Гроза.., 1956, 240);

[Василь:] Тепер ним [лицарством] нічого не вдієш. Інші часи настали — інші заміри принесли (Мирний, V, 1955, 113);

Ранок приніс тривожну несподіванку: вороги уже попереду (Коз., Гарячі руки, 1960, 142).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приносити — коли слід уживати дієслово носити? Це слово передає зміст “узявши когось, щось, переміщати, доставляти кудись”, “надягати на себе, мати на собі або при собі”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. приносити — прино́сити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. приносити — (до хати) вносити, заносити; (радість) давати, дарувати; (докази) приставляти, припроваджувати; (дитину) приводити, народжувати; (прикрощі) завдавати чого. Словник синонімів Караванського
  4. приносити — див. нести Словник синонімів Вусика
  5. приносити — -ошу, -осиш, недок., принести, -су, -сеш, док., перех. 1》 Несучи кого-, що-небудь, доставляти кудись. || також без додатка. || Приходити з якимсь повідомленням. || Доставляти інформацію (про засоби зв'язку). Приносити в дар. Приносити в жертву. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. приносити — ПРИНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, недок., ПРИНЕСТИ́, су́, се́ш, док., кого, що. 1. Несучи кого-, що-небудь, доставляти кудись. До мене приносять лампу і прохають на чай (М. Словник української мови у 20 томах
  7. приносити — Холярники (пани), що приносять у гори розпусту та деморалізацію. Жителі гір про панів-розпусників. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. приносити — прино́сити (склада́ти) / принести́ (скла́сти) на ві́вта́р (на олта́р) чого, чий, що, уроч. Віддавати, не шкодуючи, найдорожче в ім’я великої мети, суспільних ідеалів тощо. Фразеологічний словник української мови
  9. приносити — ДОНО́СИТИ що (перев. про вітер — робити щось чутним, відчутним), НЕСТИ́, НАНО́СИТИ, ПРИНО́СИТИ, ВІ́ЯТИ чим, НАВІВА́ТИ (НАВІ́ЮВАТИ). — Док.: донести́, нанести́, принести́, пові́яти, наві́яти. Словник синонімів української мови
  10. приносити — Прино́сити, -но́шу, -но́сиш, прино́сь, прино́сьмо, прино́сьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. приносити — Прино́сити, -шу, -сиш сов. в. принести, -несу, -сеш, гл. Приносить; принесть. А я меду принесу на закуску. Рудч. Ск. І. 24. Принеси мій голосочок милої до хати. Мет. 11. Відкіля се тебе принесло? Откуда ты явился? І принесло його! И нужно было явиться! Дівчинонько, приніс тебе дідько. Мет. 28. Словник української мови Грінченка