приорювати
ПРИО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИОРА́ТИ, орю́, оре́ш, док., що.
1. Орючи, прикривати що-небудь перевернутою скибою.
Суха, тогорічна ковила, трава прадавніх степів, тріпотіла на вітрі .. Завтра, позавтра приоремо цю траву, ніколи їй більше тут не рости! (А. Хорунжий);
Після дискування по полю розвезли і розкидали торфогнойовий компост (по 30 тонн на гектар) і 18 травня приорали його на глибину 8–10 сантиметрів (з газ.);
* Образно. Десь за Бугом лишилася мати, жне пшеницю на панській землі. Там і досі уярмлений брат мій Все приорює долю в ріллі (Ф. Малицький).
2. Орючи, приєднувати до якоїсь ділянки землю, збільшувати зорану ділянку.
[Наталя:] Заборовський-сусіда все наше добро хотів загарбати: половину землі приорав, кривди чинив усякі, хотів і все відняти... (Б. Грінченко);
Хіба не судилися роками за межі? Приорав сусід скибу, відхилився убік плуг, зачепив якусь мізерію ралом – і зараз же битва (Д. Бедзик).
Значення в інших словниках
- приорювати — прио́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приорювати — -юю, -юєш, недок., приорати, -орю, -ореш, док., перех. 1》 Орючи, прикривати що-небудь перевернутою скибою. 2》 Орючи, приєднувати до якоїсь ділянки землю, збільшувати зорану ділянку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приорювати — Прио́рювати, -рюю, -рюєш, -рює Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- приорювати — ПРИО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИОРА́ТИ, орю́, оре́ш, док., перех. 1. Орючи, прикривати що-небудь перевернутою скибою. — Якби ви побачили, — розповідає він нам, — які тут бур’яни були. І виривали, і приорювали, і корчували, і палили!... Словник української мови в 11 томах
- приорювати — Приорювати, -рюю, -єш сов. в. приорати, -рю́, -ре́ш, гл. При паханьѣ захватывать, захватить часть сосѣдней земли. Словник української мови Грінченка