приорювати

ПРИО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИОРА́ТИ, орю́, оре́ш, док., перех.

1. Орючи, прикривати що-небудь перевернутою скибою.

— Якби ви побачили, — розповідає він нам, — які тут бур’яни були. І виривали, і приорювали, і корчували, і палили! (Вишня, І, 1956, 364);

Суха, тогорічна ковила, трава прадавніх степів, тріпотіла на вітрі.. Завтра, позавтра приоремо цю траву, ніколи їй більше тут не рости! (Хор., Ковила, 1960, 56);

Після дискування по полю розвезли і розкидали торфогнойовий компост (по 30 тонн на гектар) і 18 травня приорали його на глибину 8-10 сантиметрів (Колг. Укр., 1, 1957, 17);

*Образно. Нема вже того Івана, що бився з братом за ниву. Приорали ми його під межею на колгоспному полі (Козл., Сонце.., 1957, 52).

2. Орючи, приєднувати до якоїсь ділянки землю, збільшувати зорану ділянку.

Вона, сирота, ходила з дітьми по дворах, а він кожного року приорював собі кілька борозен, аж поки і все приорав до свого (Козл., Сонце.., 1957, 40);

[Наталя:] Заборовський-сусіда все наше добро хотів загарбати: половину землі приорав, кривди чинив усякі, хотів і все відняти… (Гр., II, 1963, 542);

Хіба не судилися роками за межі? Приорав сусід скибу, відхилився убік плуг, зачепив якусь мізерію ралом — і зараз же битва (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 114).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приорювати — прио́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приорювати — -юю, -юєш, недок., приорати, -орю, -ореш, док., перех. 1》 Орючи, прикривати що-небудь перевернутою скибою. 2》 Орючи, приєднувати до якоїсь ділянки землю, збільшувати зорану ділянку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приорювати — ПРИО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИОРА́ТИ, орю́, оре́ш, док., що. 1. Орючи, прикривати що-небудь перевернутою скибою. Суха, тогорічна ковила, трава прадавніх степів, тріпотіла на вітрі .. Завтра, позавтра приоремо цю траву, ніколи їй більше тут не рости!... Словник української мови у 20 томах
  4. приорювати — Прио́рювати, -рюю, -рюєш, -рює Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. приорювати — Приорювати, -рюю, -єш сов. в. приорати, -рю́, -ре́ш, гл. При паханьѣ захватывать, захватить часть сосѣдней земли. Словник української мови Грінченка