1. Словник української мови у 20 томах

припарка

ПРИПА́РКА, и, ж.

1. Лікувальна процедура, що полягає в прикладанні до тіла чого-небудь гарячого, перев. вогкого.

Припарки застосовують при місцевих запальних процесах (з навч. літ.);

Одвідуючи аул, фельдшер Істомін дізнався про хворобу Жайсака і сам зайшов до нього, оглянув руку і плече, помастив йодом, зробив масаж і схвалив припарку з гарячого піску (З. Тулуб);

// Ліки, які використовують під час такої процедури.

Навчали їх, крім догляду за хворими, “пускати кров, перев'язувати рани, варити .. припарки і застосовувати їх” (з наук. літ.);

* Образно. Проклята горілочка, диявольський напиток, чортів збитень, гаспидова душепарка, анахтемська припарка! (Г. Квітка-Основ'яненко).

2. перен., ірон. Тілесне покарання різками, киями.

– А вам, Олимпські зубоскалки, Моргухи, дзиґи, фиґлярки, Березової дам припарки, Що довго буде вам втямки... (І. Котляревський);

Інший давно б уже зваливсь із ніг, а Кирило Тур видержав усі чотири киї, не покривившись .. – Добре, – каже, – парять у нас у січовій лазні, нічого сказати! Після такої припарки не заболять уже ні плечі, ні поясниця (П. Куліш);

// Бій із значними втратами.

– З десяток їм таких припарок, і фриц засопе, – сказав хтось із бійців (Ю. Збанацький);

// Дошкульні докори, зауваження.

[Загребельний (збентежено):] Даремно, сестро, з докорів починаєш. Сьогодні в тебе радість і в мене день щасливий .. Отож нині обійдемось без припарки (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припарка — припа́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. припарка — -и, ж. 1》 Лікувальна процедура, що полягає в прикладанні до тіла чого-небудь гарячого, перев. вогкого. || Ліки, що використовуються при такій процедурі. 2》 перен., ірон. Тілесне покарання різками, киями. || Бій із значними втратами. || Дошкульні докори, зауваження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. припарка — бере́зова ка́ша (припа́рка), жарт. Різки́ для покарання. Як буде добре вчитись, то я їй і намисто, і серги, і перстень привезу, а як же ні, то привезу березової каші (Т. Шевченко). да́ти (бере́зової) припа́рки кому. 1. Побити, суворо покарати кого-небудь. Фразеологічний словник української мови
  4. припарка — ДО́КІ́Р (висловлене комусь або передане в інший спосіб звинувачення, невдоволення тощо), ЗА́КИД, ДОРІКА́ННЯ, ПОПРІКА́ННЯ перев. мн., розм., ПРИПА́РКА ірон., НАГА́НА зах., ДОТИ́НОК зах., ДОКО́РА діал.; КАРТА́ННЯ (гостре або з лайкою); ПЕРЕКО́РИ розм. Словник синонімів української мови
  5. припарка — ПРИПА́РКА, и, ж. 1. Лікувальна процедура, що полягає в прикладанні до тіла чого-небудь гарячого, перев. вогкого. Припарки застосовують при місцевих запальних процесах (Заг. Словник української мови в 11 томах
  6. припарка — Припарка, -ки ж. 1) Припарка. 2) Сильное сѣченіе, порка. Березової дам припарки. Котл. Ен. VI. 6. Словник української мови Грінченка