припарка

припа́рка

-и, ж.

1》 Лікувальна процедура, що полягає в прикладанні до тіла чого-небудь гарячого, перев. вогкого.

|| Ліки, що використовуються при такій процедурі.

2》 перен., ірон. Тілесне покарання різками, киями.

|| Бій із значними втратами.

|| Дошкульні докори, зауваження.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припарка — припа́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. припарка — ПРИПА́РКА, и, ж. 1. Лікувальна процедура, що полягає в прикладанні до тіла чого-небудь гарячого, перев. вогкого. Припарки застосовують при місцевих запальних процесах (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. припарка — бере́зова ка́ша (припа́рка), жарт. Різки́ для покарання. Як буде добре вчитись, то я їй і намисто, і серги, і перстень привезу, а як же ні, то привезу березової каші (Т. Шевченко). да́ти (бере́зової) припа́рки кому. 1. Побити, суворо покарати кого-небудь. Фразеологічний словник української мови
  4. припарка — ДО́КІ́Р (висловлене комусь або передане в інший спосіб звинувачення, невдоволення тощо), ЗА́КИД, ДОРІКА́ННЯ, ПОПРІКА́ННЯ перев. мн., розм., ПРИПА́РКА ірон., НАГА́НА зах., ДОТИ́НОК зах., ДОКО́РА діал.; КАРТА́ННЯ (гостре або з лайкою); ПЕРЕКО́РИ розм. Словник синонімів української мови
  5. припарка — ПРИПА́РКА, и, ж. 1. Лікувальна процедура, що полягає в прикладанні до тіла чого-небудь гарячого, перев. вогкого. Припарки застосовують при місцевих запальних процесах (Заг. Словник української мови в 11 томах
  6. припарка — Припарка, -ки ж. 1) Припарка. 2) Сильное сѣченіе, порка. Березової дам припарки. Котл. Ен. VI. 6. Словник української мови Грінченка