припас
ПРИПА́С¹, у, ч.
1. збірн., перев. мн. припа́си, ів. Сукупність предметів, зібраних для виконання якої-небудь справи; спорядження.
Новий боцман відкрив люк, який вів униз у комору, де лежав різний шкіперський припас (М. Трублаїні);
Стали лагодити похід: кошовий загадав на козацькі хутори везти до Січі припас – порох, свинець і сухарів, а тим часом у скарбниці будували човни (П. Панч);
Цибуля, сіль, півхліба, три тарані, Півпляшки, запасні гачки, чайник .. Усе либонь. Рибалка здавна звик Перевірять припаси в тиші ранній (М. Рильський);
Це добровільно вбоге братство заснувало славну Запорізьку Січ, де переховувався військовий припас козацький, була лицарська школа козацької молоді, і куди ніяким чином не могла бути допущена жінка (з наук.-попул. літ.);
// Запас продуктів, провізія.
Послав [цар] гінця до богомаза, Щоб малювання накупить І также розного [різного] припасу. Щоб що було і їсть, і пить (І. Котляревський);
Аж чорні від смаги люди ідуть степами, полиневим шляхом чумацьким, воли ревуть непоєні, і припаси кінчаються... (О. Гончар);
І це тоді, коли набито вже набої, закуплено припас і сотню разів оглянуто рушницю й увесь мисливський риштунок (Б. Антоненко-Давидович).
2. Знаряддя для виконання якоїсь роботи.
Ой ви, степи, ви, поля! Втіхо, розкоше моя! Ви широко розгляглись, Аж до моря подались. Я не сам собою к вам У гостину завітав: Наготовив я припас – Гостру кісоньку про вас (П. Куліш);
// рідко. Те саме, що збро́я.
І як тільки вдарять на сполох, всі вибігай до одного. Хтось-таки був гукнув з коридора – а з чим, мовляв, вибігати, без припасу гниди не вб'єш, а то ж таки військо оружне (А. Головко).
(1) Бойови́й (вогневи́й) припа́с – запас снарядів, патронів і т. ін.; спорядження для вогнепальної зброї.
Біля станції вони [денікінські офіцери] покидали чимало різної зброї та вогневого припасу (Ю. Смолич);
Незважаючи на голод і нестачу бойових припасів, обложені щодня робили сміливі вилазки і завдавали великих втрат царській армії (з навч. літ.).
ПРИПА́С², у, ч., діал.
Випас.
Козеня на припасі під моїм вікном у садочку почало жалібно мекати (О. Довженко).
Значення в інших словниках
- припас — припа́с 1 іменник чоловічого роду спорядження припа́с 2 іменник чоловічого роду випас діал. Орфографічний словник української мови
- припас — (шкіперський) спорядження причандалля, знаряддя, припаси; (харчів) запас, запаси; (бойовий) риштунок; Р. зброя Словник синонімів Караванського
- припас — див. запас; їда Словник синонімів Вусика
- припас — I -у, ч. 1》 збірн. і тільки мн. припаси, -ів. Сукупність предметів, зібраних для виконання якої-небудь справи; спорядження. || Запас продуктів, провізія. 2》 Знаряддя для виконання якоїсь роботи. || рідко. Те саме, що зброя. II -у, ч., діал. Випас. Великий тлумачний словник сучасної мови
- припас — Запас, див. провізія, припаси Словник чужослів Павло Штепа
- припас — ЗАПА́С (те, що заготовлене заздалегідь, залишене на випадок необхідності); ПРИПА́С (запас продуктів, провізія); ЗАДІ́Л спец. (запас виробів, заготовок); РЕСУ́РСИ мн. (більш чи менш значні запаси, які можна використати при потребі); РЕЗЕ́РВ перев. мн. Словник синонімів української мови
- припас — ПРИПА́С¹, у, ч. 1. збірн. і тільки мн. припа́си, ів. Сукупність предметів, зібраних для виконання якої-небудь справи; спорядження. Новий боцман відкрив люк, який вів униз у комору, де лежав різний шкіперський припас (Трубл. Словник української мови в 11 томах
- припас — Припас, -су м. Запасъ. Підпалюють гамазини з хлібом і припасами. Стор. МПр. 80. Словник української мови Грінченка