припах
ПРИ́ПАХ, у, ч., розм.
Легкий запах.
Крізь одчинене квадратне віконце в стіні тягло розтопленим воском і припахом оливи (П. Панч);
// Неприємний запах.
Ще і в номері готелю йому вчувався нестерпний припах .. карболки (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- припах — при́пах іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- припах — -у, ч., розм. Легкий запах. || Неприємний запах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- припах — ЗА́ПАХ (властивість речовин діяти на органи нюху і сприйматися ними), ПО́ВІВ, ПО́ДИХ, ДУХ розм., ПАХ розм., поет.; ЧАД (міцний, густий запах); ПРИ́ПАХ розм. (легкий запах); НАСТІ́Й (стійкий); ДУШО́К розм., ЗАПАШО́К розм. (перев. неприємний припах). Словник синонімів української мови
- припах — ПРИ́ПАХ, у, ч., розм. Легкий запах. Крізь одчинене квадратне віконце в стіні тягло розтопленим воском і припахом оливи (Панч, Гомон. Україна, 1954, 37); // Неприємний запах. Ще і в номері готелю йому вчувався нестерпний припах.. карболки (Гончар, Циклон, 1970, 179). Словник української мови в 11 томах