1. Словник української мови в 11 томах

припах

ПРИ́ПАХ, у, ч., розм. Легкий запах.

Крізь одчинене квадратне віконце в стіні тягло розтопленим воском і припахом оливи (Панч, Гомон. Україна, 1954, 37);

// Неприємний запах.

Ще і в номері готелю йому вчувався нестерпний припах.. карболки (Гончар, Циклон, 1970, 179).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припах — при́пах іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. припах — -у, ч., розм. Легкий запах. || Неприємний запах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. припах — ПРИ́ПАХ, у, ч., розм. Легкий запах. Крізь одчинене квадратне віконце в стіні тягло розтопленим воском і припахом оливи (П. Панч); // Неприємний запах. Ще і в номері готелю йому вчувався нестерпний припах .. карболки (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. припах — ЗА́ПАХ (властивість речовин діяти на органи нюху і сприйматися ними), ПО́ВІВ, ПО́ДИХ, ДУХ розм., ПАХ розм., поет.; ЧАД (міцний, густий запах); ПРИ́ПАХ розм. (легкий запах); НАСТІ́Й (стійкий); ДУШО́К розм., ЗАПАШО́К розм. (перев. неприємний припах). Словник синонімів української мови