припнутий
ПРИПНУ́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до припну́ти.
Юрко Мазур стояв, зіпершись на дуба, до якого був припнутий його кінь (Іван Ле);
І Войський взяв тоді ловецький ріг крутий, На тасьмі припнутий, закручений, як змій, І притулив до уст двома його руками (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);
До сіней була припнута повітка з широкими, плетеними з лози ворітьми (І. Нечуй-Левицький);
В мінометній роті Маковей аж підстрибував, припнутий біля телефону (О. Гончар);
// припну́то, безос. пред.
Не встигає Олена добігти до осокора, де припнуто коней. Вихором налітає Змій-Жеретій, хапає Олену, несе у височінь... (А. Шиян);
В черкесочки рукавчики назад закинуто І .. поли назад припнуто (Л. Первомайський);
// у знач. прикм.
Біля причалу самотньо стояли припнуті човни (А. Шиян).
Значення в інших словниках
- припнутий — припну́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- припнутий — див. прив'язаний Словник синонімів Вусика
- припнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до припнути. || припнуто, безос. присудк. сл. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- припнутий — ПРИПНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до припну́ти. Юрко Мазур стояв, зіпершись на дуба, до якого був припнутий його кінь (Ле, Наливайко, 1957, 259); І Войський взяв тоді ловецький ріг крутий, На тасьмі припнутий, закручений, як змій... Словник української мови в 11 томах