1. Словник української мови у 20 томах

припрошування

ПРИПРО́ШУВАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. припро́шувати.

У припрошуванні активну участь брала його дружина, Галина Михайлівна (Ю. Шовкопляс);

На перший погляд, ця вечірка нічим не відрізнялася від тих, на яких Бронкові, теж під натиском настирливих припрошувань, доводилося вже бувати (Ірина Вільде);

Минулого століття припрошування до танцю являло собою порівняно складний ритуал, що його, аби не осоромитися, мусив додержувати кожен чоловік (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припрошування — припро́шування іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. припрошування — -я, с., розм. Дія за знач. припрошувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. припрошування — ПРИПРО́ШУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. припро́шувати. У припрошуванні активну участь брала його дружина, Галина Михайлівна (Шовк., Інженери, 1956. Словник української мови в 11 томах