припрошування
ПРИПРО́ШУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. припро́шувати.
У припрошуванні активну участь брала його дружина, Галина Михайлівна (Шовк., Інженери, 1956. 280);
На перший погляд, ця вечірка нічим не відрізнялася від тих, на яких Бронкові, теж під натиском настирливих припрошувань, доводилося вже бувати (Вільде, Сестри.., 1958, 234);
Минулого століття припрошування до танцю являло собою порівняно складний ритуал, що його, аби не осоромитися, мусив додержувати кожен чоловік (Наука.., 2, 1971, 44).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- припрошування — припро́шування іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- припрошування — -я, с., розм. Дія за знач. припрошувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- припрошування — ПРИПРО́ШУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. припро́шувати. У припрошуванні активну участь брала його дружина, Галина Михайлівна (Ю. Шовкопляс); На перший погляд, ця вечірка нічим не відрізнялася від тих, на яких Бронкові... Словник української мови у 20 томах