припряг
ПРИ́ПРЯГ, у, ч.
Кінь, запряжений збоку від голобель для допомоги корінному.
* Образно. Над ухом нараз пролунало: – Дозвольте, Ігоре Федоровичу, познайомити вас ще з одним припрягом тієї тройки, де за голобельного коня Сергій Антонович Друзь (Ю. Шовкопляс).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- припряг — при́пряг іменник чоловічого роду, істота кінь, припряжений збоку від голобель Орфографічний словник української мови
- припряг — -у, ч. Кінь, запряжений збоку від голобель для допомоги корінному. Великий тлумачний словник сучасної мови
- припряг — ПРИ́ПРЯГ, у, ч. Кінь, запряжений збоку від голобель для допомоги корінному. *Образно. Над ухом нараз пролунало: — Дозвольте, Ігоре Федоровичу, познайомити вас ще з одним припрягом тієї тройки, де за голобельного коня Сергій Антонович Друзь (Шовк., Людина.., 1962, 284). Словник української мови в 11 томах