припухлий
ПРИПУ́ХЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. до припу́хнути.
Іван прокидавсь по обіді з припухлими трохи очима, блідим обличчям та збитим волоссям (М. Коцюбинський);
Дядько Микола спинив коней, ніжно погладив припухлу трішки жеребчикову ногу і сказав .. – Нічого, виходиться! (С. Олійник).
2. у знач. прикм. Набряклий.
Навіть Трохим розвеселився: з дуже почервонілим лицем, на якому ще виразніше тепер виступало ряботиння, з припухлими трохи губами, які наче хтось помазав салом, і блискучими очима, він жорстко сміявся дрібним сміхом і часто стукав кулаком по столі, але стукав так, що аж миски підскакували (В. Винниченко).
3. у знач. прикм., перен. Трохи повніший від звичайного (про губи, ніс, повіки і т. ін.).
Яка вона хороша була в тому гніву! Припухлі устоньки [попаді], мов рожева квітонька, розкриваються, блищать білі та рівні зубенята, щоки криються краскою, а очі горять-палають (Панас Мирний);
Тоді його косо посаджені, з припухлими повіками очі ставали холодні і гострі, як ножі (В. Гжицький);
Пан Лятошенко, кудлатий, довгощокий добродій з чудернацьким тоненьким віялом бороди, що схопила усе обличчя і обірвалася на припухлому п'ятаку підборіддя, привітно зустрів старого (М. Стельмах).
(1) Ні́би (мов і т. ін.) припу́хлий – повніший від звичайного.
Ясно-блакитні, великі, захоплені очі дівчини збуджено блискотять; повні, аж ніби припухлі вишневі губи її розтулені (В. Козаченко);
Розкохана, аж ніби припухла з лиця, тільки пом'яте воно якесь, з тінями під очима, з слідами п'яних безсонних ночей. Так оце такою ти стала, Ганно? Отак тепер живеш? (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- припухлий — припу́хлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- припухлий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до припухнути. 2》 у знач. прикм. Набряклий. 3》 у знач. прикм., перен. Трохи повніший від звичайного (про губи, ніс, повіки і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- припухлий — (-а, -е) мол. Зляканий. Вздовж колони літали бойові гелікоптери, розганяючи припухлих від такої кількости бронетехніки печальних баварських ворон (С. Жадан, Біг Мак). Словник жарґонної лексики української мови
- припухлий — ОПУ́ХЛИЙ (який опух, у якого з'явилися опухи), ПУ́ХЛИЙ, ЗАПУ́ХЛИЙ, ПОПУ́ХЛИЙ, РОЗПУ́ХЛИЙ, НАПУ́ХЛИЙ, ЗАБРЕ́ЗКЛИЙ, БРЕ́ЗКЛИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ОДУ́ТИЙ рідше, НАБРЕ́ЗКЛИЙ рідше, ОБРЕ́ЗКЛИЙ рідше; ПІДПУ́ХЛИЙ, ПРИПУ́ХЛИЙ (з невеликим опухом). Словник синонімів української мови
- припухлий — ПРИПУ́ХЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до припу́хнути. Іван прокидавсь по обіді з припухлими трохи очима, блідим обличчям та збитим волоссям (Коцюб., II, 1955, 220); Дядько Микола спинив коней, ніжно погладив припухлу трішки жеребчикову ногу і сказав.. Словник української мови в 11 томах