1. Словник української мови у 20 томах

припухати

ПРИПУХА́ТИ¹, а́є, недок., ПРИПУ́ХНУТИ, не, док.

Трохи напухати (про органи, частини тіла, місця на тілі).

Не зоставила мати живого тіла на дочці, на другий день опухша [опухла], як пуп синя, качалася вона по полу, тоді як у Василя тілько трохи ніс припух (Панас Мирний);

Незчувся Степан, як, пригнувшися, підлетів до воріт, як з розмаху ляснув грубою долонею по свіжому, примхливому, наче візерунок, рум'янцю дукача. Лише пам'ятає, що вся права щока Якова одразу припухла і залила вогнем навіть щетинисту скроню (М. Стельмах).

ПРИПУХА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., фам.

1. Марнувати час у спанні, у бездіяльності, лінощах.

[Гаєнко:] Люди роблять, ну, а Гришка, звісно, припухає... [Григор:] Я не спав. Думки та мрії... (С. Голованівський);

– Начальство з району скоро нагряне. Вибори ж увечері, а ти знов припухаєш. Ну, що я їм скажу, коли спитають, а хто сьогодні на роботу не вийшов? Пилип (В. Кучер);

– Я не поїду! .. – Ну й чорт з тобою, сиди в цьому жабнику [на острові], припухай на дозвіллі... (Ю. Збанацький).

2. Терпіти якісь труднощі.

– Що ви питаєте? – заступився за нього Хома. – Чи не бачите, що він припухає? (О. Гончар);

Прийде до нього чоловік: “Чуєш, Денисе, рятуй, припухаю”, і Денис рятує (І. Сенченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припухати — припуха́ти 1 дієслово недоконаного виду трохи напухати припуха́ти 2 дієслово недоконаного виду марнувати час у спанні, лінощах фам. Орфографічний словник української мови
  2. припухати — I -ає, недок., припухнути, -не, док. Трохи напухати (про органи, частини тіла, місця на тілі). II -аю, -аєш, недок., фам. 1》 Марнувати час у спанні, в бездіяльності, лінощах. 2》 Терпіти якісь труднощі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. припухати — Аю, -аєш, недок., припухнути, -ну, -неш, док. Нахабніти. Ну ти припухла, дєвочка (І. Карпа). Та шо ти гониш, припух, чи шо? (Ю. Іздрик). Словник сучасного українського сленгу
  4. припухати — ПУ́ХНУТИ (ПУ́ХТИ) (про тіло та його частини — збільшуватися в об'ємі від запалення, удару, отруйного укусу, втоми і т. ін.), ОПУХА́ТИ, НАПУХА́ТИ, БРЕ́ЗКНУТИ, БРЯ́КНУТИ, СПУХА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. припухати — ПРИПУХА́ТИ¹ а́є, недок., ПРИПУ́ХНУТИ, не, док. 1. Трохи напухати (про органи, частини тіла, місця на тілі). Не зоставила мати живого тіла на дочці, на другий день опухша [опухла], як пуп синя, качалася вона по полу... Словник української мови в 11 томах