припухати

ПРИПУХА́ТИ¹ а́є, недок., ПРИПУ́ХНУТИ, не, док.

1. Трохи напухати (про органи, частини тіла, місця на тілі).

Не зоставила мати живого тіла на дочці, на другий день опухша [опухла], як пуп синя, качалася вона по полу, тоді як у Василя тілько трохи ніс припух (Мирний, IV, 1955, 72);

Незчувся Степан, як, пригнув-шися, підлетів до воріт, як з розмаху ляснув грубою долонею по свіжому, примхливому, наче візерунок, рум’янцю дукача. Лише пам’ятає, що вся права щока Якова одразу припухла і залила вогнем навіть щетинисту скроню (Стельмах, II, 1962, 11).

ПРИПУХА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., фам.

1. Марнувати час у спанні, в бездіяльності, лінощах.

[Гаєнко:] Люди роблять, ну, а Гришка, звісно, припухає… [Григор:] Я не спав. Думки та мрії… (Голов., Драми, 1958, 339);

— Начальство з району скоро нагряне. Вибори ж увечері, а ти знов припухаєш. Ну, що я їм скажу, коли спитають, а хто сьогодні на роботу не вийшов? Пилип (Кучер, Трудна любов, 1960, 438);

— Я не поїду!.. — Ну й чорт з тобою, сиди в цьому жабнику [на острові], припухай на дозвіллі… (Збан., Курил. о-ви, 1963, 79).

2. Терпіти якісь труднощі.

— Що ви питаєте? — заступився за нього Хома. — Чи не бачите, що він припухає? (Гончар, III, 1959, 227);

Прийде до нього чоловік: «Чуєш, Денисе, рятуй, припухаю», і Денис рятує (Сенч., Опов., 1959, 141).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припухати — припуха́ти 1 дієслово недоконаного виду трохи напухати припуха́ти 2 дієслово недоконаного виду марнувати час у спанні, лінощах фам. Орфографічний словник української мови
  2. припухати — I -ає, недок., припухнути, -не, док. Трохи напухати (про органи, частини тіла, місця на тілі). II -аю, -аєш, недок., фам. 1》 Марнувати час у спанні, в бездіяльності, лінощах. 2》 Терпіти якісь труднощі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. припухати — ПРИПУХА́ТИ¹, а́є, недок., ПРИПУ́ХНУТИ, не, док. Трохи напухати (про органи, частини тіла, місця на тілі). Не зоставила мати живого тіла на дочці, на другий день опухша [опухла], як пуп синя, качалася вона по полу... Словник української мови у 20 томах
  4. припухати — Аю, -аєш, недок., припухнути, -ну, -неш, док. Нахабніти. Ну ти припухла, дєвочка (І. Карпа). Та шо ти гониш, припух, чи шо? (Ю. Іздрик). Словник сучасного українського сленгу
  5. припухати — ПУ́ХНУТИ (ПУ́ХТИ) (про тіло та його частини — збільшуватися в об'ємі від запалення, удару, отруйного укусу, втоми і т. ін.), ОПУХА́ТИ, НАПУХА́ТИ, БРЕ́ЗКНУТИ, БРЯ́КНУТИ, СПУХА́ТИ розм. Словник синонімів української мови