припущення

ПРИПУ́ЩЕННЯ, я, с.

Думка про можливість, імовірність чого-небудь.

Семен Григорович спитав, чи вона не курить. Тася почервоніла від самого тільки припущення (Л. Дмитерко);

– Невже така зрада можлива?! Що це – особисті припущення вельможного пана, чи то вельможний пан має якісь підстави?.. (З. Тулуб);

Втішало [Наполеона] і те, що всі дані розвідки підтверджували його припущення (П. Кочура);

// Наукова гіпотеза.

Йому дуже хотілося зустрітись з академіком, перевірити власні думки й припущення (В. Собко);

Дані першого досліду підтвердили припущення про перехід молібдену з клітин азотобактера в клітини вищої рослини (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

припущення — припу́щення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
припущення — Здогад, гадка; (наукове) гіпотеза; (невинности) юр. презумпція. Словник синонімів Караванського
припущення — [приепушчеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
припущення — -я, с. Думка про можливість, імовірність чого-небудь. || Наукова гіпотеза. Великий тлумачний словник сучасної мови
припущення — ЗДО́ГАД (думка, що ґрунтується на ймовірності, можливості чого-небудь), ЗДО́ГА́ДКА, ДО́ГА́ДКА, ДО́ГАД рідко; ПРИПУ́ЩЕННЯ, ГІПО́ТЕЗА (на підставі якихось неповних даних); ДО́МИСЕЛ (наслідок розмірковування); ПІДО́ЗРА... Словник синонімів української мови
припущення — Припу́щення, -ння; -пу́щення, -щень і -щеннів, -щенням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
припущення — ПРИПУ́ЩЕННЯ, я, с. Думка про можливість, імовірність чого-небудь. Семен Григорович спитав, чи вона не курить. Тася почервоніла від самого тільки припущення (Дмит., Розлука, 1957, 39); — Невже така зрада можлива?!... Словник української мови в 11 томах