припущення

ЗДО́ГАД (думка, що ґрунтується на ймовірності, можливості чого-небудь), ЗДО́ГА́ДКА, ДО́ГА́ДКА, ДО́ГАД рідко; ПРИПУ́ЩЕННЯ, ГІПО́ТЕЗА (на підставі якихось неповних даних); ДО́МИСЕЛ (наслідок розмірковування); ПІДО́ЗРА, ПІДОЗРІ́ННЯ (про щось небажане для мовця). Серце її спочатку перелякалось, а потім в ньому прокинувся радісний здогад, що недарма сьогодні прийшов Дмитро до хутора (М. Стельмах); — Наші б'ють, — радісно подумав Дзюба і одразу ж став перевіряти свою здогадку (Л. Первомайський); Стежачи за вогнем, трактористи й причіпниці висловлювали різні догадки (О. Гончар); Висловлювалися всякі догади, пригадувались найменші деталі (А. Головко); Йому дуже хотілося зустрітись з академіком, перевірити власні думки й припущення (В. Собко); Та що вона знає? Може, це лише домисли, позбавлені фактичної основи? (І. Франко); — Мені переказали, щоб я Вітю взяла додому, бо в нього підвищена температура. Поки що невелика, але є підозра на свинку (М. Томчаній).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припущення — припу́щення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. припущення — Здогад, гадка; (наукове) гіпотеза; (невинности) юр. презумпція. Словник синонімів Караванського
  3. припущення — [приепушчеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  4. припущення — -я, с. Думка про можливість, імовірність чого-небудь. || Наукова гіпотеза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. припущення — ПРИПУ́ЩЕННЯ, я, с. Думка про можливість, імовірність чого-небудь. Семен Григорович спитав, чи вона не курить. Тася почервоніла від самого тільки припущення (Л. Дмитерко); – Невже така зрада можлива?!... Словник української мови у 20 томах
  6. припущення — Припу́щення, -ння; -пу́щення, -щень і -щеннів, -щенням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. припущення — ПРИПУ́ЩЕННЯ, я, с. Думка про можливість, імовірність чого-небудь. Семен Григорович спитав, чи вона не курить. Тася почервоніла від самого тільки припущення (Дмит., Розлука, 1957, 39); — Невже така зрада можлива?!... Словник української мови в 11 томах