приробляти

ПРИРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРИРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. приро́блять; док., що.

1. Прикріплювати, приєднувати що-небудь до чогось, відповідно пристосовуючи; прилаштовувати.

Петро Михайлович взяв у руки олівець і почав поясняти план: – Оце має бути рама, або фюзеляж... Чуєте: фю-зе-ляж... До нього прироблюють всі інші частини аероплана (С. Васильченко);

До її дверей Семен Трохимович приробив защіпку, і Віра, коли заходить до кімнати, замикається (Я. Гримайло);

// Прибудовувати що-небудь до чогось.

Денис он цього року до хати приробив ще другу половину – з великою світлицею та з кімнатою (Б. Грінченко);

– Дасть Бог, поженимо дітей, то я для Карпа прироблю хату через сіни, – сказав Кайдаш, виходячи за ворота (І. Нечуй-Левицький);

// Виготовляти, створювати що-небудь на додаток до чогось.

Я знайшов перекладчика [перекладача] своєї статті, приробив вступ про “два панславізми” (М. Драгоманов).

2. розм. Працюючи, примножувати майно, прибутки; збагачувати.

Помираючи, старий Сахно казав до своїх дітей: “Сутуж тепер і на землю і на гроші. Сутуж, діти. Оце, що маю, візьміть та приробляйте” (І. Микитенко);

Вони [сім'я Чумаків] не тільки для себе жили та дбали, а й для держави щось приробляли (В. Кучер);

Лук'ян умів вести велике господарство і навіть встиг за короткий час дещо приробити до батьківського (А. Іщук).

3. розм. Заробляти, перев. понад основний заробіток.

[Півень:] Прироби, то й матимеш. Мені треба, то я роблю... (І. Микитенко);

– Я хотів приробити грошей, щоб хоч відкупити батьків ґрунт у долині та стягтися на сяку-таку халупу (С. Чорнобривець);

Довги .. такі, що й сто літ живи, то стільки не приробиш (Л. Мартович).