приробляти

Приробля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. приробити, -блю́, -биш, гл.

1) Придѣлывать, придѣлать. Чортинята миттю приробили йому довгенькі крила. Стор. МПр. 47.

2) Зарабатывать, заработать. Г. Барв. 371. Два годи ходив по Дону, приробив трохи грошей. Г. Барв. 175. Позичив грошей та й приробив собі, як той, що талант дано йому, що у євангелії читають. Камен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приробляти — приробля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приробляти — -яю, -яєш і прироблювати, -юю, -юєш, недок., приробити, -роблю, -робиш; мн. прироблять; док., перех. 1》 Прикріплювати, приєднувати що-небудь до чогось, відповідно пристосовуючи; прилаштовувати. || Прибудовувати що-небудь до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приробляти — ПРИРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРИРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. приро́блять; док., що. 1. Прикріплювати, приєднувати що-небудь до чогось, відповідно пристосовуючи; прилаштовувати. Словник української мови у 20 томах
  4. приробляти — ЗАРОБЛЯ́ТИ (мати право або домовленість на плату за виконану роботу), УРОБЛЯ́ТИ (ВРОБЛЯ́ТИ) розм., ЗАПРАЦЬО́ВУВАТИ рідко; ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПІДРОБЛЯ́ТИ (ПІДРО́БЛЮВАТИ) (додатково, понад основний заробіток); ОТРИ́МУВАТИ, ОДЕ́РЖУВАТИ... Словник синонімів української мови
  5. приробляти — ПРИРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРИРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. приро́блять; док., перех. 1. Прикріплювати, приєднувати що-небудь до чогось, відповідно пристосовуючи; прилаштовувати. Словник української мови в 11 томах