присмирнілий
ПРИСМИРНІ́ЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до присмирні́ти.
– Уляно, а ти вийдеш сьогодні? .. – майже пошепки питається Давид .. – Куди? – округлюються повні, одразу присмирнілі уста (М. Стельмах);
Гнат лізе в кошик, витяга звідти присмирнілу курку і грудочку масла (Григорій Тютюнник);
* Образно. Ніколи я не знав, що так люблю .. Понад Дніпром сріблисті верболози, Березу, що прозорі ронить сльози На тиху, присмирнілу мураву (М. Рильський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- присмирнілий — присмирні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- присмирнілий — [приесмиерн’ілией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
- присмирнілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до присмирніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- присмирнілий — ПРИСМИРНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до присмирні́ти. — Уляно, а ти вийдеш сьогодні?.. — майже пошепки питається Давид.. — Куди?... Словник української мови в 11 томах