1. Словник української мови у 20 томах

приспущений

ПРИСПУ́ЩЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до приспусти́ти.

Як же ті приспущені оченятка усе бачили угорі, унизу, округи і скрізь (Марко Вовчок);

Чому так тоскно дивилася [Шура] своїми довірливими, скаламученими болем очима з-під безсило приспущених вій? (О. Гончар);

На щоглах [катерів] гордо майоріли військово-морські прапори. Вони не були приспущені (В. Кучер);

На приспущених талях звисала над бортом найкраща шлюпка, в якій сьогодні їздили на берег (М. Трублаїні);

// приспу́щено, безос. пред.

Прапори приспущено в жалобі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приспущений — приспу́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. приспущений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приспустити. || приспущено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приспущений — ПРИСПУ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. нас. мин. ч. до приспусти́ти. Як же ті приспущені оченятка усе бачили угорі, унизу, округи і скрізь (Вовчок, І, 1955, 375); Чому так тоскно дивилася [Шура] своїми довірливими... Словник української мови в 11 томах