пристарювати

ПРИСТА́РЮВАТИ, ює, недок., ПРИСТА́РИТИ, ить, док., кого, розм.

Робити кого-небудь літнім, немолодим; надавати комусь немолодого вигляду.

Жінка та ніколи, здається, не сміялась, і, мабуть, тому уста її набрали вигляд підкови, що вельми пристарювало тітку Несторову (Ірина Вільде);

Думки ні до чого не доведуть, а пристарять, нехай їм усячина! (Марко Вовчок);

– Цифри за нас! – підвищує голос якась ніби зовсім молода людина, що її не в силі пристарити такі солідні рогові окуляри (Є. Кротевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me