1. Словник української мови в 11 томах

пристарювати

ПРИСТА́РЮВАТИ, ює, недок., ПРИСТА́РИТИ, ить, док., перех., розм. Робити кого-небудь літнім, немолодим; надавати комусь немолодого вигляду.

Жінка та ніколи, здається, не сміялась, і, мабуть, тому уста її набрали вигляд підкови, що вельми пристарювало тітку Несторову (Вільде, Сестри.., 1958, 576);

Думки ні до чого не доведуть, а пристарять, нехай їм усячина! (Вовчок, Вибр., 1937, 133);

— Цифри за нас! — підвищує голос якась ніби зовсім молода людина, що її не в силі пристарити такі солідні рогові окуляри (Крот., Сини.., 1948, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристарювати — приста́рювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пристарювати — -ює, недок., пристарити, -ить, док., перех., розм. Робити кого-небудь літнім, немолодим; надавати комусь немолодого вигляду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пристарювати — ПРИСТА́РЮВАТИ, ює, недок., ПРИСТА́РИТИ, ить, док., кого, розм. Робити кого-небудь літнім, немолодим; надавати комусь немолодого вигляду. Словник української мови у 20 томах